1) Прочитайте статтю "Організація творчої діяльності" (документ прикріплено на https://docs.google.com/viewer?a=v&pid=sites&srcid=ZGVmYXVsdGRvbWFpbnxvbmRwZXJla2xhZDIwMTJ8Z3g6NGY1YzZlYTI5MDkyYzVhZQ ) прокоментуйте Ваше ставлення до запропонованих шляхів організації наукової діяльності та охаратеризуйте власне бачення науковця. Як Ви налаштовуєтеся на робочий лад?
2) Перегляньте запропоноване відео https://www.youtube.com/watch?v=F8UFGu2M2gM. Ваші думки?
Кокра Дарія, 35 група
ReplyDeleteПрочитавши статтю, я зрозуміла, що наукова праця це дійсно досить копітка робота, що вимагає багато зусиль та навичок. Щоб зробити свою роботу досконало, науковець повинен дотримуватися певних правил, навіть не правил, а пунктів організації своєї роботи, що допоможе йому.
Я абсолютно розділяю точку зору автора про шляхи організації наукової діяльності. Науковець повинен бути обізнаним в своїй справі. Не менш важливою складовою є правильно підібраний настрій до роботи, зменшити ті фактори, що можуть тебе відволікати , правильно розподілити свій час , зробити певний розпорядок дня. Я вважаю, що розпорядок дня є чи не однією з найважливіших складових організації роботи.
Творчість , твоя унікальність, власна точка зору чи власний підхід до вирішення проблеми є важливим в науковій діяльності. Що зрозуміла зі статті, що важливо вміти правильно відстоювати свою точку зору, потрібно не відступати від власних переконань, якщо ти впевнений, то доведи це всім !
Як я налаштовуюся на робочий лад? Перш за все мені потрібно зробити всі другорядні справи, щоб не відволікатися надалі. Потім для мене є важливим правильно розподілити свій час, роботу чергувати з відпочинком. чим швидше я зрозумію своє завдання, чим швидше я занурюся в роботу, ти кращим буде результат !
Переглянувши відео, для мене було цікаво усвідомлювати , що всі звичайні ,здавалося б , побутові питання приводили до великих наукових відкриттів.
Переглянувши відео , розумієш що все геніальне - просто! Кожен із нас потенційний першовідкривач, винахідник,можливо навіть геній! :) Творчість, критичність мислення, самоорганізація, і наполеглива праця - ключі до успіху в будь-якій науковій діяльності. Не буває поганих ідей - бувають не реалізовані до кінця; не буває складної роботи - є нетерплячість. Потрібно лише знати на що спрямовані твої дії і яким цінним буде їх результат - ось гарна мотивація.
ReplyDeleteХотілося б дізнатися, якими рисами, на Вашу думку, повинен володіти науковець?
DeleteНауковець повинен хотіти змінити наш світ, внести в нього поліпшення. Як на мене, кожному науковцю повинні бути притаманні такі риси як наполегливість ( не можливо досягти чогось опускаючи руки при першій же невдачі), креативність,вміння думати неординарно, здатність визнавати свої помилки ( адже всі ми люди і нам властиво помилятись), здатність до самоорганізації ( не буде хорошої роботи без порядку). Науковець повинен вміти працювати в колективі , адже це полегшує сам процес роботи над якимось проектом а також сприяє обміну інформацією. Це повинна бути людина комунікабельна також тому , що в майбутньому їй/йому можливо доведеться представляти результати своєї роботи на публіку. Як на мене, ще однією важливою рисою науковця повинна бути стресостійкість ( адже будь-яке дослідження передбажає значне навантаження розумове).
DeleteЯ погоджуюсь з запропонованими шляхами організації наукової діяльності і з тим, що ефективність наукової творчості залежить від раціональної організації праці.
ReplyDeleteНа мою думку, науковець – це людина працьовита, ініціативна, допитлива, спостережлива та відповідальна. Це людина, яка вміє самоорганізовуватись і самореалізовуватись, проявляє зацікавленість у справі, організаторські здібності та відкритість до всього нового.
Правильне налаштування на робочий лад для мене надзвичайно важливе. Перш за все, я організовую робоче місце, потім збираюсь з думками, складаю план. Я належу до того типу людей, хто найбільш ефективно працює ввечері і вночі. Я намагалася змінити свій розпорядок дня, але ні до чого позитивного це не призвело.
Переглянувши відео, я дійшла висновку, що навіть найпростіші на перший погляд ідеї можуть стати визначними науковими відкриттями. Люди, що здійснили ці відкриття просто думали трохи старанніше про те, що вони бачили і з чим мали справу, вони були більш допитливими. Саме їхня допитливість змінила уявлення людей про світ, тим самим змінивши сам світ. Кадащук Анна, 33 група, 305 підгрупа, ННІ іноземної філології
Я погоджуюся зі всіма шляхами організації наукової діяльності, перерахованими у статті, але також, я впевнена, що кожен повинен знайти свій найзручніший, найоптимальніший спосіб організації праці.
ReplyDeleteПерш за все, науковець повинен знати, що таке тайм-менеджмент. Це досить популярний термін в наш час, який означає правильний розподіл часу. На мою думку, не тільки науковець, але й кожна людина повинна навчитися організовувати свій день; не важливо, яким способом це буде зроблено – записки в блокноті або нагадування в телефоні, головне, щоб це було продуктивно і дійсно допомагало. Справжній науковець весь час повинен навчатись та працювати над собою, він повинен відчувати потребу в новому, виховувати в собі відповідальність, старанність, терплячість, цілеспрямованість. Кожен науковець повинен бути критичним та самокритичним, він повинен вчитися самостійно знаходити помилки у своїй роботі та вміти їх виправляти, звичайно, він не повинен забувати, що може попросити допомоги у свого керівника чи у більш досвідченого науковця.
Щодо мене, то я завжди пишу план роботи, спочатку намагаюся робити складні справи, переходячи до більш простих. Також я завжди роблю нотатки, щоб нічого не забути, це дуже допомагає мені в кінці звірятися зі вже зробленою роботою. Якщо я втомлююся, то роблю 15-20хв перерви, обов’язково встаю із-за столу і просто проходжусь по квартирі. Яскравим прикладом організації праці для мене є компанія Google, саме там працівники мають 8 робочих годин, які вони можуть розподіляти на свій смак, також 20% часу є вільними, вони мають кімнати відпочинку з шахами, музичними інструментами, відеоіграми, настільним тенісом та бібліотекою. Тобто керівники компанії зробили все можливе, аби дана атмосфера надихала працівників на роботу та нові відкриття.
З представленим відео, я абсолютно згодна, так як існує безліч прикладів, як просто записка на серветці перетворилася на грандіозне світове відкриття. Саме тому, ми повинні записувати кожну нашу, навіть безглузду на перший погляд, ідею, щоб через декілька свіжим поглядом оцінити свою думку та можливо відкрити щось нове.
Цікаво!
DeleteЗапропоновані шляхи організації наукової діяльності у даній статті досить чітко описують сам процес організації за допомогою різних підказок з фрагментами порівнянь тих чи інших умов цієї діяльності. Я цілком погоджуюся з думкою, що діяльність науковця повинна бути розумно і чітко розпланованою, адже лише у тому випадку, коли кожен пункт продумано і дотримано, наукова діяльність приносить найбільше результатів. Кожен науковець повинен сам обирати відповідний графік і план роботи, враховуючи свої індивідуальні особливості. Тривалість розумової діяльності відрізняється в кожного науковця, тому і період діяльності не може бути однаковим, а має плануватися з врахуванням цих особливостей. Крім того, всі налаштовуються на робочий лад по-різному, так само по-різному виконують наукову роботу. Звідси й отримані результати є різними, але вони можуть бути однаково успішними завдяки поступовим логічно продуманим (а відповідно й дотриманим) крокам самої наукової діяльності. Досить важливе місце посідає робочий простір. Для отримання продуктивних результатів діяльності слід коректно оформити робоче місце як один з важливих елементів цієї діяльності, забезпечити себе комфортною робочою зоною та ізолювати від шуму, як і було вказано у статті.
ReplyDeleteНа рахунок налаштування, особисто я користуюсь згаданими у статті підказками щодо спокійної атмосфери у зоні діяльності, шумоізоляції, порядку на робочому столі та багато ін.
Говорячи про дане відео, можу сказати, що цілком погоджуюсь з поданою інформацією. Навіть наші найбезглуздіші, на нашу думку, ідеї можуть виявитися тим, чого так не вистачає у сучасному світі. Тому не слід відкидати їх, а навпаки варто нагромаджувати і розвивати. Можливо прийде час, коли вони всі будуть втілені у життя.
23 група
Балашкевич Ірина,33 група
ReplyDeleteУ статті автор знайомить нас з різними методами наукової організації праці.Нещодавно я шукала в інтернеті різні способи налаштування на роботу, але це тільки забирало у мене час, але кілька днів тому мені пощастило і я натрапила на дійсно хорошу пораду.Потрібно всього лише сім хвилин, щоб повністю зануритися в робочі справи.
Спочатку вам потрібно знайти спокійне місце.Далі,Вам потрібно очистити розум. Відкладіть в сторону телефон з безліччю вхідних або планшет, який ви не випускаєте з рук. У наступні сім хвилин вони вам ні до чого.Робіть замітки і малюйте.
(Я пишу в своєму блокноті весь день безперервно: як тільки прокинуся і аж до того моменту, коли треба вирушати в ліжко.)Після того як зробите кілька заміток, подивіться на час і переконайтеся, що встигли все зафіксувати рівно за хвилину до кінця. Тепер можна приступати до аналізу. Перегляньте свої нотатки вдруге. Подумайте, про що ви написали і чому. Виберіть за останні 30 секунд тільки один пункт зі свого списку і зосередьтеся на ньому. Наприклад, якщо ви зробили швидку замітку про те, що потрібно закінчити звіт, сфокусуйтеся на цьому завданні і подумайте, як саме ви збираєтеся її сьогодні вирішувати.
От і все. Сім хвилин. Раджу слідувати цьому простому плану щодня: налаштуватися на роботу і втягнутися в справи стає набагато простіше, як і вибрати найбільш пріоритетне завдання. Спробуйте дотримуватися цієї методики принаймні тиждень. І результати вас приємно здивують.
Я цілком погоджуюся зі всіма шляхами організації наукової діяльності, які були згадані у статті. На мою думку, правильно організована наукова діяльність збільшує ефективність роботи в багато разів.
ReplyDeleteТак як наука є особливою сферою людської діяльності, то вона вимагає певних якостей від людей, які нею займаються. Перш за все, науковець повинен бути цілеспрямованим і вмотивованим. Слід бути впевненому в своїх силах, правильності обраного напряму пошуку. Невід'ємною якістю науковця повинна бути любов до праці, витримка і терпіння, оскільки на початкових етапах наукового дослідження можливі певні невдачі та прорахунки.
Правильне налаштування на робочий лад є запорукою успіху! Я завжди намагаюся планувати день завчасно, ведучи блокнот з нотатками. Таким чином, я записую, все, що повинна зробити за день, щоб нічого не забути. Роблячи домашнє завдання, я завжди розставляю пріоритети, і роблю спочатку ті предмети, які, на мою думку, є важливішими. English comes first:) Також при виконанні певної роботи для мене важлива тиша і спокійна обстановка, адже це сприяє зосередженості на певному виді діяльності.
Лисичко Дар'я, 33 група!
Я дещо не погоджуюсь з тверженням "не можна робити дві справи одночасно". На мою думку деяким людям це вдається дуже добре. Це заощаджує час, активує вашу продуктивність і підвищує мотивацію.
ReplyDeleteПерш за все я хочу подякувати за дану статтю, мені було дуже цікаво прочитати про шляхи організації творчої діяльності та робочого місця не тільки з метою отримання нової інформації та ідей, а також просто для того, щоб порівняти подані рекомендації зі своїм особистим досвідом.
ReplyDeleteБезумовно, науковець повинен бути допитливим, спостережливим, ініціативним та пунктуальним, проте, так як наукова діяльність - це абсолютно і повністю творча діяльність (хоча на перший погляд так може і не здатися :)), я хочу зазначити, що найважливішою, на мою думку, якістю науковця є зацікавленість у своїй справі та у темі свого дослідження. Можливо, це є характерним лише для мене, та для того, щоб працювати над чимось, неважливо, стаття це, курсова робота чи реферат, мені потрібно "пропустити" тему через себе, по-справжньому нею зацікавитися, так, щоб неможливо було думати ні про що інше. Після цього робота йде, як по маслу, і неважливі ні місце, ні час, ні холод, ні втома. Втім, організація робочого місця є, безумовно, дуже важливою. Щодо мене, я організовую свій робочий простір так, щоб ніщо мене не відволікало, особливо важливо закрити усі вікна із соціальними мережами, які є, мабуть, найбільшим відволікаючим фактором сучасної молоді. Я погоджуюся з тим, що будь-який шум відволікає, і хоча я, зізнаюся, полюбляю слухати Моцарта під час виконання домашніх завдань, втім, робити це можу протягом короткого часу, тому що навіть Моцарт (подумати тільки!) може викликати головний біль, якщо при його прослуховуванні зосереджуватися на чомусь іншому. Також я вигадую якусь дрібничку, яка б мотивувала мене на діяльність(наприклад, якщо допишу ось цей пункт курсової за сьогодні, дозволю собі з'їсти смачне тістечко перед сном :)). Головне - виконувати обіцянки, дані собі, і дозволяти собі те тістечко, звичайно ж, за умови, якщо робота буде виконана вчасно. Обманювати себе - погано.
Щодо відео, то я просто обожнюю TED, і мені було неймовірно цікаво його дивитися. 7 хвилин пройшли як 7 секунд. Насправді, це просто неймовірно, але ж усе неймовірне просто. Як часто нам приходить на думку якась ідея, але ми відмітаємо її, вважаючи себе некомпетентними, необізнаними або ж просто нездатними на те, щоб втілити цю ідею в життя. Це дуже велика помилка. Навіть те, що на перший погляд здається безглуздим або неможливим, може у майбутньому виявитися фундаментально корисним для людства. Колись думка про те, що людина зможе літати по небу, як птах, була фантастичною і нереальною. Зараз послуги авіакомпаній - це звичайна річ, і важко уявити, як люди раніше без них жили. Потрібно вірити в себе і ніколи не відмовлятися від своїх ідей. Because we are all explorers.
Марусевич Руслана, 34 група.
«Час не любить, коли його витрачають даремно» Генрі Форд.Ця цитати цілком підтверджує що час повинен бути використаний повністю і ефективно,а це можна організувати тільки тоді, коли ми зрозуміємо що таке тайм-менеджмент, як правильно організувати наш час, щоб не втратити ні секунди. Я погоджуюсь з усіма положеннями щодо організації часу але важливим аспектом є сила волі, тому що лише наша лінь заважає проводити час з користю і все встигати. Спочатку людина повинна знайти в собі силу волі а вже потім вона з легкістю впорається з організацією часу.
ReplyDeleteНа мою думку науковець має бути творчий, креативний, винахідливий.Також науковець має бути особистістю з власними ставленням до світу і власною думкою. Це повинна бути та людина, яка завжди хоче зробити щось краще і краще, пізнати все більше і більше.Також науковець має бути далекоглядним і випереджати думки і плани людей, створювати те на що суспільство не очікує.Але з відео ми зрозуміло, щоб бути науковцем чи винахідником, не обов'язково бути кимось особливим, варто лише дослухатися до власних ідей, аналізувати світ, думати щоб нового саме ти міг внести в науку, та не забувати мріяти, можливо твої мрії це мабутні відкриття, але мрії потрібно покрокову втілювати в життя, щоб хтось інший не встиг першим зробити це відкриття!
Смірнова Анастасія 24_207
ReplyDeleteЯ погоджуюся з наведеними шляхами організації наукової діяльності, але на мою думку, у статті представлено декілька зайвих пунктів.Головне,щоб студент або будь хто хотів робити ту чи іншу справу.Я перевірила це на власному досвіді. Коли немає бажання рробити щось, то знайдеться тисяча причин,щоб тільки відволіктися.А якщо робити справу з задоволенням, то ніщо тебе не зможе відволікти.
Анастасія Комісаржевська, 24 група
ReplyDeleteПрочитавши статтю про шляхи організації наукової діяльності я дізналася як правильно організовувати робоче місце та які помилки я допускаю при цьому і як зробити процес навчання більш ефективним. Більш того, я усвідомила яким кропітким і багатоплановим є процес написання курсової або дипломної роботи. Справжній науковець повинен не тільки досконало знати галузь в якій він працює ,а ще й кожну вільну хвилину приділяти чи то роздумам про свою майбутню статтю, чи то її написанню. На мою думку науковець також повинен бути стриманим, зажди мати охайний вигляд, бездоганно знати свою справу, мати критичне мислення ,не боятися спитати поради чи помилитися та вміти організовувати власну діяльність.
Йдучи роботи домашнє завдання я складаю всі необхідні документи на окремий великий стіл, тому що мій робочий стіл не вміщає такої кількості книг та папок. Потім просто сідаю і починаю виконувати завдання. Перед цим я думаю про те, що я буду робити через годину ,тим самим налаштовуючись. Але, зі статті я дізналася, що я роблю не правильно коли сідаю виконувати завдання. Наприклад, світло у мене знаходиться зліва ,але не зверху, в кімнаті часто працює телевізор, тому мені важче сконцентруватися та я виконую просту роботу перед складною ,що не є правильно.
Переглянувши відео я ще раз упевнилася в тому ,що діяльність науковців потребує наполегливої праці. Всі ми фізично дивимося на світ однаково ,але лише одиниці роблять свої геніальні висновки ,які змінюють життя усього людства.
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteЯ погоджуюся з думкою, що ефективність наукової творчості, оптимальне використання потенційних можливостей науковця залежать від раціональної організації праці. Потрібно слідувати загальним принципам наукової праці (творчий підхід, мислення, плановість, динамічність, колективність, самоорганізацію, економічність, критичність і самокритичність, роботу над собою, діловитість, енергійність, практичність), щоб досягти якнайкращих результатів за найкоротший проміжок часу. Так як якість наукової роботи залежить від самого науковця, тому він сам повинен організувати свою працю. Мені сподобалось твердження, що у самореалізації велику роль відіграють самообмеження, дисципліна, самоуправління, самооблік, самоконтроль та інші само... в тому числі самостійність, тобто здатність самому виявляти причини виникнення труднощів і усувати їх. Науковець повинен мати міцну силу волі, бути організованим, послідовним у своїй діяльності, наполегливим, незважаючи на трудності іти до своєї мети. Лише так він зможе досягти успіху і відкрити світу щось нове, а не повторювати давно відомі речі.
ReplyDeleteЩодо мене, то я часто помічаю, що мені не вистачає самоконтролю та дисципліни. Я хочу досягти поставленої мене, але інколи буває сконцентруватися та не відволікатися я повністю зануритися у свою справу. Не мою думку, науковець має бути трішки фанатиком свого діла, щоб не зважаючи ні на що і ні на кого наполегливо працювати. Бо зараз побутує така думка, що науковцем бути не модно, що все вже відкрито, і нема сенсу вигадувати знову велосипед, але я вважаю, що світові ресурси безмежні, і людство зможе ще зробити багато досліджень, які змінять наш світ.
Марина Музиченко 23
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteПовністю згодна з представленою статтею. Усі шляхи організації наукової діяльності правильні та ефективні. Людина-науковець вже сама повинна обрати свій, який лежить ближче до душі, та який є більш ефективнім за інших. Іноді науковці поєднують декілька шляхів організації наукової діяльності, адже вони намагаються обрати саме те, що допоможе їм в розробці та створенню наукової праці.
ReplyDeleteПереглянувши відео, можу сказати, що завжди треба вірити в свої сили та ніколи не боятися афішувати свої можливості, так як навіть якась звичайна на перший погляд думка або ідея може перетворитися на ціле відкриття.
На робочий лад налаштовуюсь дуже легко, я завжди знаю чого прагну і навіщо я це роблю. В мене є ціль, значить є бажання. Головне це настрій та впевненість в собі і тоді все вийде.
Дарина Спінчевська, 35 група
Я повністю згодна з запропонованими шляхами організації наукової діяльності, адже лише на перший погляд ці методи здаються невагомими, але якщо вглибитися в суть, то можна усвідомити, що всі ці методи працюють.
ReplyDeleteЦе й очевидно що втома завжди негативно впливає на наш потенціал, тому такі методи як систематичність, своєчасний відпочинок, планування дня для найбільш ефективної праці можуть допомогти нам виконувати певний обсяг роботи швидше. Та все ж таки все це не має великої цінності без самодисципліни, робочих обмежень, контролю результатів, певних занотовувань, шляхів уникнення труднощів, а особливо без налаштування свого власного робочого місця під себе.
Особисто я для ефективності справи завжди намагаюсь організовувати певний час для діяльності та для відпочинку (Наприклад о 16:00 я почну робити граматику, я маю зробити її до 18:00, а вже потім зможу подивитись новий фільм), також велику роль відіграє і оточення ( на столі мають бути лише потрібні матеріали , достатньо вільного простору та нічого, що може мене відволікати).З цього всього можна зробити висновок, що основним рушієм ефективності є спрямованість на конкретний предмет перебуваючи в притаманних умовах.
Це відео зацікавило мене, адже воно показало те, які очевидні методи використовували грандіозні науковці в своїх відкриттях.
Огійчук Вікторія, 22 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteВ поданій вище статті ми мали змогу ознайомитися з загальною характеристикою науковця та не менш загальними приписами організації його робочого місця. На мою думку, другий пункт статті, "Робочий день та робоче місце науковця" ні в якому разі не є єдиним істинним, зате може значно варіюватися у залежності від того, яким самим є комфорт для того чи іншого представника наукового світу. Сюди ж варто віднести певну кількість людей, що самі створюють творчий хаос на робочому місці, пояснюючи безлад тим, що він надає їм змогу почувати себе невимушено. І мій приклад не взятий з порожнього місця, адже у колі моїх добрих знайомих є молоді творчі люди, прогресивні науковці майбутнього, більшість яких категорично не сприймає "принципово необхідний" порядок, в свою чергу жертвуючи ним заради постійного відчуття свободи власної діяльності. Надмірний порядок може відволікати, а робота за планом не завжди буває найкращим підходом до всеможливого охоплення матеріалу. Я вважаю, що в даному випадку варто акцентувати увагу на творчості і виключно на творчості - а отже, стверджувати, що загальний підхід до організації наукової діяльності є суто індивідуальним, а затверджені норми є лише приближеними до оптимального варіанту її проведення, хоча і можуть зазнавати значних змін. "Науковцю слід зважати на свої індивідуальні особливості, віднайти власні прийоми "входження" в роботу". Перший пункт, "Організація творчої діяльності", кожен аспект якого є необхідним і незаперечним для продуктивної наукової діяльності (беручи до уваги і мислення, і "само", і те, що розвиваючись у абсолюті аспектів науковець має змогу поступово підвищувати розумові процеси, необхідні для повноцінного розкриття його потенціалу) є достатньо узгодженим і не потребує детальнішого розгляду. Науковець - комплексна сутність, що вміщує у собі як елементи самоаналізу, так і аналізу навколишньої дійсності з подальшим їх поділом на більш особистісні складові.
ReplyDeleteТепер щодо запитання "Як Ви налаштовуєтеся на робочий лад?"
Перш за все, я повністю ігнорую загальноприйнятий графік підготовки. Звісно, багато хто дотримується його, а ще більша кількість людей намагається впевнити у цьому загал, щоб відчувати себе комфортно, однак для мене не є важливим те, що оточує чи впливає напряму з зовнішнього середовища. Ні робочий простір, ні планова робота, а хіба що часові рамки мають для мене вагу. Намагаючись мислити творчо, я жертвую умовами для проведення праці, а основні налаштування до робочого ладу проводжу у себе в голові. Це і систематизація уже отриманої інформації, і аналіз нової, і синтез різних інформаційних категорій у єдине ціле. У своє виправдання можу сказати лише те, що подібне нехтування детальною самоорганізацією не заважає мені проводити якісну робочу діяльність.
Щодо відео - так, ми маємо змогу розглянути дійсно прості і зрозумілі ідеї, котрі, втім, можна застосувати у надзвичайно високому практичному середовищі. Вони, по своїй суті, абсолютно побудовані на логіці і впливають на формування більшості важливих речей. Все складне, переважно, складається з простого. Напевно, творці античності і Середньовіччя, що закладали підвалини сучасної науки, володіли надзвичайно гнучкою логікою. Адже що таке логіка, як не вміння знаходити у простих речах величні істини.
Микола Редька, 25 група.
Як на мене, усі описани у статті шляхи організації наукової діяльності є важливими для науковця. Неможливо повністю відкинути один з принципів написання наукової роботи і сконцентруватися на якомусь певному. Так, науковець може ставити приорітети на певний принцип, проте тільки в комплексі вони можу гарантувати якісний продукт праці. Щодо організції роботи та робочого місця це вже залежить більше від индивідуальних рил дослідника. Для когось ідеальний час роботи 2 година ночі, а хтось може прокинутись о 5 ранку і не відчувати сонливості. Це лише один з прикладів. Дослідник має саме визначитись з режимом, в якому йому комфортно працювати. Особисто я прокидаюся раніше звичайного, переконуюсь, що у мене під рукою є все необхідне, оскільки відволкання на пошуки певних паперів деякою мірою відволікають, переконуюсь, що умови роботи мене влаштовують і тільки тоді починаю.
ReplyDeleteЗа Ted talk окрема подяка :) Це відео свідчить про те, що науковці - прості люди, що живуть серед нас. Вони були достатньо уважні, clever, та мали широкий кругозір, щоб у свій час у простих речах побачити щось незвичне і прослідкувати його природу. Гарному науковцю не обов"язково потрібна надсучасна лабораторія, щоб перевернути науку.
Крістіна Асауляк, 32 група
DeleteПід час перегляду даного відео, мені на думку спали слова Ісаака Ньютона : If I saw any further than other man, it was because I stood on the shoulders of giants. Я завжди вважала, що будь-хто із нас може стати науковцем,але при цьому треба володіти певними навичками, мати хист і намагатися розвиватися у творчому напрямку. Іноді так відбувається, що з самого початку нового дослідження творча наснага згасає, так і не спалахнувши. Але це не підстава для того, щоб опускати руки і закидати роботу. Можливо,варто звернутися до здобутків великих дідів та прадідів науки, спробувати навчитися їх витримці і продовжувати йти вперед, посилюючи віру у власні сили. Вони змогли- і ми зможемо!Кульбака Тетяна, 33 група
ReplyDeleteПрочитавши статтю і переглянувши відео,я зрозуміла що будь-яка людина може бути науковцем.Науковець має бути в першу чергу цілеспрямованим,наполегливим та працьовитим.Наукова робота це досить тяжка праця для будь-якої людини.Також ми маємо не забувати,що науковець має бути самоорганізованим.Повинен вміти розподіляти свій час рівноцінно,повинен організовувати своє робоче місце і найголовніше вміти абстрагуватися від не потрібних речей,а саме сконцентруватися на своїй науковій праці.
ReplyDeleteНні іноземної філології
25 група
Олійник Ірина
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteЯ цілком погоджуюся з поданими у статті шляхами організації наукової діяльності. Це, дійсно, практичні і корисні поради як для науковців, так і для людей, які займаються будь-якою іншою розумовою діяльністю, зокрема і для нас – студентів. Мабуть, кожен погодиться зі мною в тому, що науково-дослідницька робота - це копітка праця, яка потребує наполегливості, витримки, часу та сил. Тож раціонально розподілений час та концентрація уваги на предметі дослідження, терпіння сприятимуть досягненню поставлених цілей. Звичайно, провідну роль, на мою думку, відіграє натхнення, відданість та любов до своєї справи, творчий підхід. Кожен науковець повинен мислити творчо і креативно, отримувати задоволення від того, що він робить, і тоді успіх неминучий. Також необхідними для науковця рисами слугують ініціативність, допитливість, організованість, старанність. Важливо для науковця бути самоорганізованим, оскільки ця якість є тим джерелом, у якому вода камінь точить. Треба виховувати у собі всю систему принципів «само»: самокритичність, самостійність, самообмеження, самодисциплінованість, щоб стати справжнім майстром своєї справи.
ReplyDeleteУ статті подано багато способів організації наукової діяльності, які можна використовувати з урахуванням індивідуальних особливостей, адже кожна людина різна.
Особисто для мене однією з основних умов ефективності праці є порядок на робочому столі. Не менш важливою є атмосфера, яка мене оточує. Я намагаюся правильно розподіляти свій час, використовуючи його як для навчання, так і для відпочинку. Найголовніше в налаштуванні на робочий лад для мене – оптимізм і хороший настрій. До будь-якої роботи я беруся, змінюючи негативні емоції на позитивні, перетворюючи небажання в бажання, задаючи собі позитивні мотиви, таким чином, процес роботи приносить мені задоволення.
Переглянувши відео, я переконалася, що все геніальне – просто. У тебе може не бути надсучасних обладнань і т.д., але якщо ти наділений такими якостями, як наполегливість, працьовитість, інтерес до справи, допитливість, креативність, постійне бажання здобувати нове і розширювати свої знання, ти можеш внести свій вклад у науку. Можливо, це буде найграндіозніше відкриття століття, або й всього періоду існування людства.
Налапко Світлана, 21 група
Прочитавши статтю, я зрозуміла наскільки важливим є правильний підхід до планування наукової роботи. Адже знайшовши оптимальні умови діяльності, пристосувавши їх до свого біоритму або ж інших індивідуальних особливостей можна значно полегшити робочий процес і навпаки, хаотична, не планомірна діяльність призводить до винекнення додаткових труднощів. Звичайно, щоб створити комфортні умови праці і дотримуватися розробленого плану, необхідно мати високий рівень самоорганізації, який дозволить зберегти внутрішній баланс, а також мінімалізувати вплив несприятливих зовнішніх факторів.
ReplyDeleteНа мою думку, дана стаття містить корисні поради, щодо організації творчої діяльності, робочого дня й робочого місця науковця. Організація праці під час здійснення наукових досліджень допомагає пришвидшити певні етапи наукового дослідження, підвищує ефективність праці й допомагає знаходити нові підходи до предмету дослідження.
ReplyDeleteНайбільше мені сподобалась порада щодо «входження» в роботу тому, що даний процес займає найбільше часу і є не лише складним, а й малоефективним. На мою думку, хороший початок роботи є запорукою успіху, так як дуже важливо починати роботу не лише з новими цікавими ідеями, але й з натхненням.
Так як наукова діяльність є надзвичайно складною, то слід виокремити деякі вимого до сучасного науковця. Перш за все науковець повинен бути зацікавленим у своїй роботі та знати специфіку своєї галузі. Слід зазначити, що наукова робота потребує терпіння, посидючості й завзятості, адже нерідко науковцям доводиться докорінно перероблювати свої праці у зв’язку із дослідженням нового матеріалу чи появі нової думки. Науковець повинен критично ставитися до власної роботи для того, щоб мінімізувати помилки й знайти нові шляхи рішення проблеми.
Я вважаю, що організація праці важлива не лише для науковців, але й для кожної людини. Маючи чи то блокнот зі списком справ чи то нагадування на телефоні, людина може оптимізувати свою діяльність та зробити її більш продуктивною. Взагалі, час – це один з наших найцінніших ресурсів, тому ми повинні використовувати його з користю. Проте, я не згодна з думкою, що найсприятливіший час для виконання творчих або складних завдань - з 10-ї годин ранку й до 12-ї години. І підтвердженням цього є планування робочого дня відомими науковцями, композиторами та письменниками. Наприклад французький письменник Гюстав Флобер працював з 21-ї до 3-ї години ночі, а німецький композитор Людвіг ван Бетховен працював з 6-ї до 15-ї години. Тому вибір найпродуктивнішого для нашої діяльності часу є явищем індивідуальним.
Я намагаюся щотижнево планувати свою діяльність. З початку тижня я планую які справи і в який день мені необхідно зробити. Спочатку я виконую складніші й важливіші завдання, а простіші залишаю на потім. Протягом дня я роблю нотатки на телефоні, які згодом опрацьовую й використовую у подальшій роботі. Працюючи над складним завданням, я звільняю декілька годин на його виконання, при цьому намагаюся тримати всі необхідні матеріали під рукою.
Переглянувши відео, я була вражена тим, як на перший погляд незначні ідеї перетворилися на грандіозні відкриття. Завдяки своїй допитливості, старанності та творчій фантазії науковці змогли відкрити нові знання для людства.
Захарко Яна, 33 група
2. Спокійна атмосфера та зосередженість на роботі - це найголовніше для мене. Адже потрібен час і певна атмосфера для того, аби налаштуватись та розпочати роботу. Звичайно перед виконанням певної роботи я намагаюсь випити чашку чаю і продумати кожен свій крок. Планування теж є важливим і необхідним. Розпланувавши роботу ми знаємо що маємо робити і коли. Та найсуттєвішим - є натхнення. Саме натхнення дає поштовх для написання чи то наукової праці, чи то поезії. Маючи натхнення та план ми можемо перевернути світ. Головне, це бути допитливим та зацікавленим у тому, що ти вивчаєш, лише тоді ти зможеш знайти справжнє натхнення.
ReplyDeleteВертецька Богдана, 33 група.
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteВовк Катерина, 35 група
ReplyDeleteУ поданій статті наведено повний комплект моральних та вольових рис характеру науковця, проте, на мою думку, найважливішими з них є допитливість, сміливість та креативність.
Допитливість є рисою, що допомагає вченим зібрати потрібну інформацію для дослідження, експерименту. Саме допитливість мотивує нас до пошуку істини.
Сміливість – це мужність залишатися самим собою, не боятися чужого осудження за власні переконання та гіпотези. Адже, щоб захистити свою точку зору, потрібно безперечно вірити у неї та власні сили.
Креативність – це те, що дозволяє вченим, шляхом спостереження і неупередженості, винайти безліч нових шляхів до вирішення проблем. Адже, як сказав Ейнштейн: «Тільки ті, хто роблять абсурдні спроби, зможуть досягти неможливого».
Я погоджуюся з поданими шляхами організації наукової діяльності, оскільки для успішного проведення творчої роботи, потрібна максимальна концентрація уваги, яку можна досягнути тільки дотримуючись правил організації робочого місця.
Щодо мене, під час роботи я намагаюсь ізолювати себе від будь-яких шумових подразників, тому намагаюся знайти спокійне місце, де б мене ніхто не відволікав. Також, важливо мати всі необхідні речі «під рукою», аби зайвий раз не відлучати себе від заняття і не витрачати даремно час. Для чіткого розподілу часу я завжди користуюся щоденним плануванням Outlook.
Хочу окремо подякувати за ТЕD, оскільки, я також зацікавлена цим науково-освітнім проектом і досить часто переглядаю їх відео. Я цілком згодна з Адамом Севіджем, наукою можуть займатися всі, потрібно лише мати прагнення до цього. Будь-хто міг скористуватися тими творчими методами, якими скористувалися Ератосфен і Фізо у своїх відкриттях. Тому, не слід боятися експериментувати. Потрібно «надавати волю» своїй уяві, креативності і використовувати будь яку можливість для реалізації своїх ідей.
Я повністю погоджуюсь з тим, що велике значення, якщо, навіть, не головне, має принцип самоорганізації праці здобувача. Творчість - це спосіб самореалізації і вона потребує плановості в роботі. Самоорганізація значно підвищує ефективніть роботи над дослідженням, адже є досить багато факторів які впливають на нашу увагу та сконцентрованість. Але не можу погодитися з тим, що шумова вібрація - це джерело роздратування, тому що для мене, музика - це так званий генератор ідей. Вона піднімає мені настрій, створює приємну атмосферу а також дозволяє підійти до будь-якої справи більш креативно. Щодо порядку на робочому столі, то навіть нагромадження паперів та книжок створює для мене відчуття творчого "кутка". Так як я є володаркою зорової пам'яті, тому для мене важливо, щоб книжки,статті та інша література були завжди поруч, адже пошук саме тієї книги саме з тим твердженням, яке є потрібним на данний час, займає чимало часу та робить мене роздратованою. Також підтримую думку про те, що науковець повинен мати певні особистісні і творчі якості,а саме професійні знання, які допоможуть науковцю уникнути помилок та віднайти власний шлях розв'язання проблеми, та зацікавленність у справі, що дозволить науковцю не тільки більш детально та творчо підійти до вирішення проблеми, але й отримати від цього задоволення, що сприятиме створенню нових ідей та підходів у науковій діяльності.
ReplyDeleteГавриленкова Катерина 36 группа
Організація наукової діяльності - один з ключовий моментів ефективного наукового дослідження. Зазвичай ми більше звертаємо увагу на матеріал, на тему, її актуальність та інші подібні проблеми. Але часто буває так, що навіть найдрібніші здавалося б моменти заважають успішному виконанню завдання. По-перше, це час. Час може зіграти з вами дуже поганий жарт, необхідно починати роботу якомога раніше, щоб не опинитись в ситуації, що ви пишете роботу нашвидкоруч, тому що дедлайн був ще вчора. Така робота не має жодного шансу отримати високий бал, бо не опрацьована, не обгрунтована. Мені допомагає те, що я призначаю собі інший крайній термін, за тиждень або за два до здачі. До цього моменту я дописую роботу і в мене ще лишається досить часу на її доопрацювання.
ReplyDeleteВажливим пунктом є дотримання порядку на робочому столі, тому що безлад дуже відволікає і забирає багато часу. Проте я наприклад не можу працювати за порожнім столом, мені потрібно щою на столі завжди було безліч різних предметів. Говорять, що якщо в людини безлад на столі, то й безлад у голові, а як же бути, коли стіл порожній?
Завжди потрібен план, певна програма роботи, яка передбачає певну послідовність виконання дій.
Щодо відео, я б хотіла додати, що не потрібно боятися. Не потрібно боятися робити щось нове, не потрібно боятися використовувати речі не за призначенням. В нашому менталітеті є така риса, як кмітливість. Не у всіх іноземців її можна спостерігати, тому що вони звикли використовувати речі тільки за їх прямим призначенням. Так от, саме завдяки такій рисі і виникають нові, зовсім неочікувані відкриття. Тому не бійтесь пробувати та створювати щось нове.
Ганна Волошина, 33 група
Організація наукової діяльності - один з ключовий моментів ефективного наукового дослідження. Зазвичай ми більше звертаємо увагу на матеріал, на тему, її актуальність та інші подібні проблеми. Але часто буває так, що навіть найдрібніші здавалося б моменти заважають успішному виконанню завдання. По-перше, це час. Час може зіграти з вами дуже поганий жарт, необхідно починати роботу якомога раніше, щоб не опинитись в ситуації, що ви пишете роботу нашвидкоруч, тому що дедлайн був ще вчора. Така робота не має жодного шансу отримати високий бал, бо не опрацьована, не обгрунтована. Мені допомагає те, що я призначаю собі інший крайній термін, за тиждень або за два до здачі. До цього моменту я дописую роботу і в мене ще лишається досить часу на її доопрацювання.
ReplyDeleteВажливим пунктом є дотримання порядку на робочому столі, тому що безлад дуже відволікає і забирає багато часу. Проте я наприклад не можу працювати за порожнім столом, мені потрібно щою на столі завжди було безліч різних предметів. Говорять, що якщо в людини безлад на столі, то й безлад у голові, а як же бути, коли стіл порожній?
Завжди потрібен план, певна програма роботи, яка передбачає певну послідовність виконання дій.
Щодо відео, я б хотіла додати, що не потрібно боятися. Не потрібно боятися робити щось нове, не потрібно боятися використовувати речі не за призначенням. В нашому менталітеті є така риса, як кмітливість. Не у всіх іноземців її можна спостерігати, тому що вони звикли використовувати речі тільки за їх прямим призначенням. Так от, саме завдяки такій рисі і виникають нові, зовсім неочікувані відкриття. Тому не бійтесь пробувати та створювати щось нове.
Ганна Волошина, 33 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteЗазвичай організація якоїсь певної діяльності приносить нам доволі багато клопоту.Але ми не повинні піддаватися ліні,ми повинні тягнутися до висот,працювати над собою і не дозволяти нашій лінивій підсвідомості,зіпсувати грандіозні плани.
ReplyDeleteЯкщо ж ти вже творчо підходиш до будь-якої ситуації,це значить,що ти повинен зробити все можливе,аби внести щось нове,неповторюване в розвиток науки.Актуальність та валідність,ось головна мета великих справ.Осмислити ми повинні кожну дрібницю,кожен крок,який збираємося зробити,і кожну дію,яку вже зробили.Та навіть,якщо й ця дія вам не до вподоби,не здавайтеся,адже з малесенької справи,виростають великі діла.NEVER GIVE UP.
Терплячість і самоконтроль,ось що вам потрібно,аби все йшло так,як воно задумалось.
Планувати ти можеш багато,а от чи в силах ти це зробити...?Та в силах.Всі ми в силах зробити все можливе,вихід є з будь-якої ситуації.
Планувати свій робочий день,потрібно просто навчитися.Не кожній людині вдається встигати зробити те,що вона задумала.І навіть записи,і різні щоденники не допомогають.
Та ми ж пам`ятаєм,вихід є звідусіль.
Плануй свій день так,якби тобі цього хотілося.Про кожну справу думай з позитивом,навть якщо й вона тобі бридка.Як говорила моя подруга:"Чим більше в тебе справ,тим більше ти встигаєш"І справді...
Виконуючи якусь роботу,не хватайся відразу за легшу,бо потім коли діло доходить до кінця,ти не в силах виконати важчу роботу.Розплановуй це так,ніби всі спави для тебе легкі,і всі вони тобі приносять задоволення.
Контроль над собою та концентрація,головне,що нам потрібно.При роботі,ти звичайно втомлюєшся.Як тільки є почуття втомленості,бажано перейти на пару хвилин,на якийсь інший вид діяльності.Це допоможе тобі знову відчути потік нових сил та енергії.
Правда деяким людям важко чергувати роботу з відпочинком,то вони краще зроблять всю роботу до кінця,а тоді тільки відпочинуть.І це я також вважаю правильним,бо сама іноді використовую такий метод.Досить непогано!
Робота ваша повинна бути в комфортному місці,при хорошому світлі.Так як деякі люди страждають від депресії,яка спричинена відсутністю світла.Наш психолог завжди говорила:"Хочете ввімкнути світло,увімкніть його.Вам стане не те що легше рацювати,а легше "жити":)"
Щодо мене,то на моєму робочому місці,як то кажуть,повинен бути малесенький творчий безлад..Тоді я можу більше сконцентруватися на певній діяльності,і виконати якусь справу,якомога краще.
Анна Пилипчук,33 група
Кожна галузь роботи вимагає багато зусиль і звичайно дотримання певних правил чи канонів, що допоможе виконати все якісно і досягти успіху. Але ж існує безліч елементів які мають різнобічний вплив на ефективність наукової роботи. Цілком погоджуюсь з тим, що важливим чинником є організація наукової діяльності. Дехто може подумати що це ніяким чином не стосується наукової роботи, але це не так, тому що саме від цього напряму залежить якість вашої роботи і термін за який ви справитеся з цим. Данна стаття є дуже корисним джерелом інформації не лише для тих хто займається науковою діяльністю, а й для тих хто хоче досягнути успіхів при виконання будь-якої роботи. Вона містить безліч корисних правил, принципів, які допоможуть стати справжнім науковцем, адже бути таки зовсім не легко. Праця науковця є дуже наполегливою і цінною, адже науковець- це ініціативна, сумлінна, зацікавлена у своїй роботі особа. Для мене важливим при виконання будь- якої роботи повинна бути сприятлива атмосфера, тобто місце де я працюватиму має бути правильно впорядковане, все необхідне має бути підготовлене заздалегідь, робота проводитися в тиші. Перед початком роботи слід звільнитися не лише від другорядних справ, а й від непотрібних думок. Якщо ж вас турбує щось ,що не стосується теми, тоді відкладіть виконання роботи і позбутьтеся того що гнітить.
ReplyDeleteЩодо відео, я думаю, що всі великі речі народжувалися шляхом нових експериментів, тому не потрібно боятися пробуати щось нове. Кожна думка є цінною, слід вільно висловлювати її, не думати що вона є неправильною, адже якась найпримітивніша ідея може покласти початок грандіозному відкриттю.
Аліна Радзівон 34 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteПрочитавши дану статтю я можу сказати що дійсно, організація наукової та творчої діяльності - це дійсно дуже кропіткий і відповідальний процес, який включає в себе багато особливостей та нюансів. Перелічені в статті методи наукової організації праці не стали для мене новими і про них я знала вже давно, але я цілком згідна з тим, що вони є єфективними та дієвими. Даних принципів організації праці є досить велика кількість і вони такими, що підійдуть кожній конкретній людині, яка займаються науковою чи творчою діяльністю. Чим вищий рівень організації праці науковця, тим більших результатів він може досягти за короткий термін. І навпаки, при незадовільній організації наукової праці подовжується термін виконання дослідження, знижується його якість і зменшується ефективність. Оскільки я давно відкрила для себе дані принципи і чимало з них вже перевірила в дії, то можу сказати що для різниого виду робіт я використовую різні види підходів, по іншому кажучи - я відштовхуюсь від ситуації. Але за яку б наукову чи творчу роботу я не сідала, виконання її починається саме з організації свого робочого місця, створення атмосфери, яка мене надихатиме на роботу і з складання плану роботи. В такому випадку робота для мене приходитиме легше, швидше і саме головне - ефективніше. Що стосовно відео, то можу сказати що дійсно, історія знає немало випадків, коли просто задумавшись про щось буденне або випадково помилившись в якій-небудь роботі люди робили грандіозні відкриття, які змінювали хід історії та істотно впливали на розвиток людства. І хоч наука сьогодення досліджує все більше і більше речей, ніколи не можна бути впевненим, що одного разу, лягаючи спати вночі ми не прокинемося зранку з ідеєю, втіливши в життя яку ми зможемо змінити хід історії.
ReplyDeleteДіана Ярошук
33 група
Прочитавши статтю, я була дійсно вражена тим, що на працездатність можуть впливати запахи. Звичайно, ми завжди стараємося зробити робоче місце затишним та комфортним, але ніколи не розпилюємо свої улюблені парфуми перед роботою) Той факт, що справи треба починати з середини тижня, а не з понеділка, я вже давно знала. Крім того, я навіть перевірила це на власному досвіді: скільки не планувала почати роботу "з понеділка", всеодно починала її у вівторок.
ReplyDeleteВідео дійсно мене вразило! Здавалося б, такі прості речі можуть надихнути на створення чогось більшого, змістовнішого. Та лише люди, які вміють мислити правильно, можуть з яблука, що впало, зробити світове відкриття. Не кожен може зрозуміти ті підказки, які дає навколишній світ, так як і не кожен може з розумом використовувати найкорисніший інструмент - мислення!
Як сказали більшість моїх колег - робота науковця досить клопітка. На початку нашого наукового шляху, а саме у підготовці написання, наприклад, курсової роботи важливо правильно організувати свій час. Як сказано було у статті, необхідно сформулювати загальний план і розбити його на підпункти, а ці підпункти розділити на маленькі цілі, які вестимуть до одного результату. Також важливо створити для себе комфортні умови праці, та тут головне не перестаратися, щоб все ж таки залишалося бажання працювати. На мою думку, для кожного "комфортні умови" це щось індивідуальне, але коли ми говоримо про загальні рекомендації, то дуже добре, коли на робочому столі немає лишніх паперів, коли необхідна інформація є у вільному доступі і т. д. Також дуже важливо знати міру у навчанні - краще займатися кожного дня по 45 хвилини, аніж сісти одного дня на 8 годин, а потім 4 дні відходити від тієї рооти, а потім ще місяць боятися знову її починати. Тобто, на мою думку, головним у роботі науковця є систематичність. Ще одним важливим аспектом у роботі науковця є розуміння предмету. Адже, як було сказано у відео, геніальність у простоті, то навіть найбільш зарозумілі речі можна пояснити простими словами.
ReplyDeleteЯ погоджуюся зі змістом статті про наукову організацію праці людини, що займається творчою діяльністю. Адже, людині важливо не завищувати самооцінку, з повагою ставитись до інших науковців і враховувати їхню думкую. Великі вчені визначились великою скромністю. Справжній науковець буде той, який ніколи не займатиметься плагіатом, тобто, не буде красти чужі ідеї.
ReplyDeleteЯ намагаюсь опрацьовану статтю покласти в основу своїх режимних моментів. Налаштовуюсь на робочий лад, додержуюсь найсприятливіших для творчих або складних завдань час з 10-ої години ранку до 12-ої години дня, правильно організовую робоче місце, перш за все щоб був порядок на столі, комп’ютер розміщую так, щоб з ним було легко і зручно працювати. Особисто для мене знання – річ дуже важлива й потрібна. Саме наука сприяє розвиткові інтелекту, мислення. Вона удосконалює життя людини. Мені подобається вчитись, дізнаватись щось нове. Я впевнена в тому, що знання неодмінно знадобляться мені в майбутньому. Я вважаю, що навчатись ніколи не пізно. І якщо хтось перестає це робити. То він багато втрачає, бо наука йде вперед, як і все життя.
На мою думку,для організації наукової діяльності потрібно натхнення,обізнанність в своїй справі,уміння знаходити потрібну інформацію,вміння розслаблятися...і найголовніше-це тема роботи,яку хочеться досліджувати,вивчати...Свої роботи починаю з плану,намагаюся уявити результат,завжди маю при собі ручку і записник.Занотовую всі ідеї,а потім систематизую їх...Стосовно комфортних умов і відпочинку згодна- людині це потрібно.Чергуючи роботу і відпочинок ми стимулюєму розумову діяльність,не даємо організму виснажитися.А ще підтримую думку про те,що систематичність в роботі важлива.Кожна людина має здібності,але тільки одиниці стають науковцями.І справа не в комфортних умовах,а в самодисципліні постійній роботі над собою.
ReplyDeleteСтавінська Катерина 32 група
ReplyDeleteЯ абсолютно розділяю точку зору автора, але хочу додати, що крім розвиненоюздатності до абстрактного мислення і достовірного рівня професійних знань, справжнього вченого характеризує ще один вкрай важливий момент - здатність до творчого уяві. Справа в тому, що багато відбуваються в світі процеси не можна чуттєво сприйнятияк ціле, але їх можна уявити, подумки схопити. Саме фантазія, уява, якщо вони спираються на дані про реальні процеси, дозволяють людині заглянути далі й глибше, проникнути в сутність і зрозуміти її.
ReplyDeleteВойцехівська Ірина 33 група
У статті "Організація творчої діяльності. Робочий день та робоче місце науковця." розглянута величезна кількість порад та методів орагізації наукової праці. На мою думку, організація нашої діяльності повинна бути невід'їмною складовою роботи науковця. Організовуючи свою подальшу працю слід зважати та зазначати все: починаючи від особистого блокноту для нотатків, що повинен бути кожну мить з науковцем,закінчуючи сприятливими годинами для роботи.
ReplyDeleteГоворячи,про власний досвід організації праці, скажу що не завжди беру до уваги "сприятливі" години для роботи. Вважаю, що для різних людей є різні години для роботи, що надають максимальну ефективність. За для легкої та продуктивної роботи головне мати інтерес до сфери що досліджуєш та(або) вивчаєш.
Гуманкова Анастасія, 33 група
Марина Кравченко, 33 група
ReplyDeleteЯ погоджуюся зі всіма шляхами організації наукової діяльності, перерахованими у статті, і кожен повинен обрати свій шлях для збільшення ефективності праці. З курсу біології ми знаємо, що кожна людина має власний період часу на добу із підвищеною розумової активністю, тобто період часу, який є найбільш продуктивним для розумової праці. Науковець повинен правильно організовувати свій день, враховуючи власні індивідуальні особливості. Переглянувши відео, можна дійти простого висновку, що кожен може стати науковцем. Для цього потрібно просто бути більш спостережливим і аналізувати все те, що нас оточує.
Я вважаю, що найбільш продуктивним буде те наукове дослідження, яке цікавить безпосередньо юного науковця, а не його керівника чи інших уповноважених осіб. Якщо для студента буде насправді цікава, актуальна тема наукового дослідження, тоді наукові принципи з'являться самі собою - і творчий підхід, і динамічність, і самоорганізація, і енергійність. Також я погоджуюся з тим, що науковець має бути самокритичним і готовий сприймати критику, наполегливим та терпеливим. Ми, як науковці, маємо розвивати у собі також спостережливість, ініціативність, пунктуальність та ретельність, відповідальність та надійність.
ReplyDeleteСправді, підготовка до написання, сам процес роботи над науковим дослідження є складним. Потрібно зважати на безліч факторів, які впливають вже безпосередньо на Вас. Адже кожен бачить складності у різних речах при написанні курсової\дипломної робіт.
Іщенко Інна, 32 група.
ReplyDeleteНа підставі прочитаного, я вважаю, що наукове дослідження перш за все має бути добре організованим. Дослідник має бути добре обізнаним про тему своєї наукової роботи.Робота не має писатися за короткий термін часу, буде більш ефективніше, коли науковець буде писати по декільки сторінок, або навіть абзаців кожного дня. Тоді можна краще висловити свої думки,а також доповнини вже написане. Велику роль відіграє середовище, у якому знаходиться людина, яка займається дослідницькою діяльністю. Кімната має бути добре провітрена, для того, щоб мозок був забезпечений киснем.
на працездатність людини впливає і запах. Науковцями досліджено, що запах лимона знижує працездатність, тоді як троянди - підвищує. Також, гарний вплив мають запах улюблених парфумів та хвойний екстракт. Проте захоплюватися учені не рекомендують, адже вони можуть викликати головний біль.
Підсумовуючи усе прочитане та побачене,варто зазначити, що науковець повинен бути дійсно обдарованим і володіти численною кількістю рис. На мою думку, це креативність, здатність мислити не ординарно, уміння виражати свої думки , швидка адаптованість до нових подій. Також дослідник повинен іноді бути самокритичним, вміти працювати в команді, аналізувати інформацію та підводити підсумки, володіти основами тайм-менеджементу ,щоб раціонально використовувати свій день.
ReplyDeleteБезумовно ,бути науковцем дуже важка праця, але ,я вважаю що,люди які обрали науку заслуговують бути кращими в своїй сфері,адже справжній науковець присвячує ії життя, і такі жертви повинні бути дійсно оцінені. А нам залишається тільки черпати ці знання день за днем, намагаючись зробити цей світ як умога кращим. Лещенко Дар я.34 группа
Прочитавши статтю, я зрозуміла, що наукова праця це дійсно досить копітка робота, що вимагає багато зусиль та навичок. Науковець повинен бути обізнаним в своїй справі. Творчість , власна точка зору чи власний підхід до вирішення проблеми є важливим в науковій діяльності. Важливо вміти правильно відстоювати свою точку зору, потрібно не відступати від власних переконань. Щодо мене, то я завжди пишу план роботи, спочатку намагаюся робити складні справи, переходячи до більш простих. З представленим відео, я абсолютно згодна, так як існує безліч прикладів, як просто записка залишена на столі перетворилася на грандіозне світове відкриття. Саме тому, ми повинні записувати кожну нашу, навіть безглузду на перший погляд, ідею, щоб пізніше свіжим поглядом оцінити свою думку.
ReplyDeleteКравець Любов, 33 група
Підсумовуючи все прочитане у статті, можу сказати, що науковець - це збірне для таких понять як організованість, допитливість, працьовитість, розум, тощо. Кожна праця - це години роботи, і завжди критичне ставлення до своїх думок.
ReplyDeleteЯк каже відео - кожен може стати науковцем, проте для цього треба багато роботи над собою, гнучкий розум та легке ставлення до критики.
На робочий лад налаштовуюсь довго - зачиняю двері в кімнату, виключаю музику, та закриваю все зайве в браузері. Але коли налаштуюсь - можу довго працювати, без перерви.
Боброва А., 32 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteСтаття дає чітке понятте про те, що бути науковцем досить не легко. Проте, на мою думку, кожна людина має потенціал. Всередині кожного з нас існують такі можливості,про які ми й не уявляємо. Проблема лише в тому, що не кожен має бажання розвиватись та відкривати в собі ці можливості. Кожна людина обдарована, кожна людина має певні здібності, які є унікальними, тому дехто з нас творить музику, а хтось робить нові відкриття в різних галузях науки. Не потрібно боятися поразок. Маючи певні ідеї, потрібно втілювати їх в життя. Можливо саме ці ідеї допоможуть людству просунутись вперед. Варто лише спробувати та додати до цих спроб трохи зусиль та терпіння. Усі ідеї по своєму геніальні, потрібно навчитись правильно працювати для того,щоб ці ідеї втілитлись в життя і принесли певну користь суспільсту. Тож не гаймо часу і вперед до нових відкриттів:)
ReplyDeleteАнна Гаврилюк, 33 група
Читаючи дану статтю, ми ще раз впевнюємося в тому, що будь-яка наукова праця потребує чималих зусиль, і тут не можливо обійтись без плановості роботи!Адже планування потрібне вже хоча б тому, що це допомагає запобігти невиправданим витратам часу і засобів, вирішувати
ReplyDeleteнаукові завдання у визначений термін.
Я повністю згодна з тим, що велике значення, якщо, навіть, не головне, має принцип самоорганізації праці здобувача.систематичність у дотриманні єдиної методики і технології при
виконанні одноразової роботи.Ми справді повинні мати певну систематичність у дотриманні єдиної методики і технології при виконанні одноразової роботи. Та важливо намагатися бачити кінцеву мету. Що ж організація наукової діяльності досить складний процес, і ми не повинні нехтувати правилами цієї організації, щоб успішно виконати справу.
Прочитавши статтю,я повністю згоден з тим,що наукова праця - це справді важка робота.яка потребую певних зусиль. Я погоджуюся зі всіма шляхами організації наукової діяльності. У статті подано багато способів організації наукової діяльності, які можна використовувати з урахуванням індивідуальних особливостей, адже кожна людина різна.
ReplyDeleteНа мою думку,для концентрації необхідний не тільки зовнішній спокій, але і внутрішній. Перед тим як приступити до роботи, я розслабляюсь і збираюся з думками. Відкидаю всі зайві думки. Потім думаю над тим, як мені найкраще досягти поставлених цілей і виконати поставлені вимоги. Потім спокійно приступаю до виконання роботи.
Лазаренко Ігор,32 група.
На основі прочитаної статті та переглянутого відео, можу відзначити, що робота науковця не така вже й легка. Людина, яка намагається пізнати цей світ глибше за інших, повинна усвідомлювати, що на шляху пізнання часто трапляються труднощі, які можуть позбавити інтересу, зламати її або навпаки ще більш зацікавити у предметі дослідження. Справжній науковець, на мою думку, повинен гарно розумітися у галузі своєї роботи. Всі його думки та мислення повинні бути спрямовані на предмет свого дослідження. Він не повинен цуратися тих наукових матеріалів, які в його час є вже широкодоступними та відкритими для безпосереднього аналізу. Інколи переосмисливши вже відомі факти, можна знайти відповідь на своє запитання.
ReplyDeleteЯкщо науковець вдало організує свою роботу та правильно сформує своє оточення, то в результаті на нього чекає успіх. На мою думку, велику роль відіграють люди навколо. Сучасний світ такий різноманітний, що інколи дуже тяжко знайти саме ту спільноту людей, з якою вам буде комфортно. Проте, якщо науковець зацікавлений у швидкому та якісному вирішенні свого завдання, він мусить спілкуватися, ділитися своїми думками з колегами, відвідувати наукові конференції та приймати участь в наукових дискусіях. Адже як відомо, в дискусії завжди народжується істина.
Мурга Анастасія, 33 група
Стаття "Організація творчої діяльності" досить чітко висвітлює шляхи організації наукової діяльності.
ReplyDeleteХочу зазначити, що наукова праця, як особливий вид пізнавальної діяльності, базується на ряді принципів: творчий підхід, плановість, динамічність, колективність, самоорганізація.
Акцентую увагу на самоорганізації. Самоорганізація праці - це комплекс заходів соціологічного та психофізіологічного характеру, які здійснюються самим науковцем для забезпечення системи і порядку в роботі. Дослідник повинен виробити в собі такі риси характеру, як зосередженість, уважність, аналітичність мислення, що дозволяє критично оцінювати результати виконаних розрахунків.
Основними елементами самоорганізації праці є організація робочого місця і зони, режим робочого часу, систематичність, послідовність, дисципліна праці, використання засобів механізації та автоматизації допоміжних операцій, самостійність, самопідготовка, самопланування та самонормування, саморегулювання, самооблік, самообмеження, самокритика, самоконтроль.
Павлюк Катя, 33 група.
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteПознайомившись з статтею та переглянувши відео, стає зрозуміло , що наукова робота - це величезний труд, який вимагає багато зусиль ,навичок,знань та часу! На мою думку, людина має бути добре обізнаною в сфері яку вона обрала. Вона має глибоко та досконало дослідити та аналізувати обрану тему.
ReplyDeleteНайуспішнішим буде те дослідження, яке справді цікавить людину, бо людина зможе вкласти свою душу, віддати себе тільки заради того, що її справді цікавить.
Я погоджуюся зі змістом статті про наукову організацію праці людини, що займається творчою діяльністю.
Більш того,гарному написанню роботи сприяє приємна атмосфера та настрій!
Тому все потрібно робити розмірено , вкладаючи максимум зусиль , а найголовні з задоволенням!
Басалкевич Ірина,34 група
Відео надзвичайно мотивуюче,після перегляду хочеться більше вчити теоретичну граматику чи педагогіку, адже хтозна, можливо це буде підгрунтям для реального успіху в житті
ReplyDelete32 група
Способи організації наукової діяльності-це та річ,яка допомагає студентові ефективно та влучно опрацювати певний матеріал,тому я з задоволенням користуюсь ними та знаходжу їх досить цінними та корисними. 32 гр
ReplyDeleteЗапропонована стаття надзвичайно цікава. Багато хто зможе знайти в ній вирішення проблем, які з'являються в процесі роботи студента не тільки над науковою роботою, а й над домашнім завданням чи будь-яким іншим завданням. Адже часто трапляється так, що в нас є натхнення щось зробити, але варто провести 10 хвилин над роботою і бажання зникає, мотивації як і не було, а продуктивність на нулі. Дуже важливо облаштувати свій куточок всіма речами, які будуть допомагати в процесі роботи. Особисто я намагаюсь користуватись більшою кількістю запропонованих методів. Але не завжди виходить дотримуватись цих правил, оскільки немає можливості позбавитись від шуму, встановити правильне світло, а іноді і взагалі працювати за столом, не кажучи вже про правильність розташування стола відносно до стільця. З такою незручною проблемою можуть стикатися, наприклад, жителі гуртожитку. Але вцілому, згодна з усим запропонованим матеріалом. Можу тільки додати, що роздруківки мотивуючих цитат (в мене воли вісять на стіні) нерідко допомагали мені продовжувати роботу, адже в мене є ціль, і я намагаюсь досягти її всіма силами. А ці невеличні слова надихають робити знов і знов.
ReplyDeleteШапран Ірина, 33 група
Дубравська Олена, 25 група
ReplyDeleteЯ вважаю, ця стаття є дуже корисною, оскільки у ній викладені основні поради щодо організації наукової діяльності, які стануть у пригоді не лише науковцям, але й учням та студентам. Прочитавши статтю, я дійшла до висновку, що не кожна людина здатна займатись науковою діяльністю, оскільки вона потребує володіти рядом відповідних особистісних якостей, як-от самоорганізація, наполегливість, послідовність, самодисципліна, здатність зосереджувати увагу на одному предметі, відповідальність. Але, на мою думку, головною якістю науковця є захоплення предметом дослідження, бо, якщо справа якою людина займається не викликає ентузіазму, не варто витрачати на неї час і сили. Особисто мені налаштуватись на роботу допомагає усвідомлення того, наскільки покращаться мої знання теми, після виконання певного об'єму завдань.
Ця стаття є не лише корисною, а й дуже акутальною. І мабуть залишиться актуальною завжди. Всім нам людям притаманно відволікатись на дрібниці, всім інколи лінь, а робота повинна бути зроблена. Тому організаця робочого процесу є чи не найголовнішою складовою успішно виконаного проекту. Кожна людина знаходить свій режим,який їй підходить. Для когось найпродуктивнішою частиною для є ранок, а для когось можливо ніч. На мою думку,не завждиважливо в яких умовах, в яку годину людина працює,чи є у неї блокнот з завданнями які їй потрібно зробити,чи вона все тримає у голові. Важливим є результат.
ReplyDeleteЯкщо говорити про себе,то я майже ніколи не встановлюю собі години для праці,не пишу списки,для мене підготовка це другорядний процес.
Але стаття буде корисною тим хто важко налаштовується на виконання завдання.
Вербило Юлія 25 група
На мою думку у кожного дослідника або ж науковця є свої певні шляхи до організацї своєї діяльності, і ці шляхи можуть бути різними, не схожими між собою і не подібними на інші, і я вважаю що підібрати саме свій шлях є доволі непростим завданням, оскільки налаштуватись на наукову роботу дуже важко у наш час, враховуючи зайнятість сучасної людини. Погоджусь зі словами з статті, а саме що "творчість - це наукове виробництво, яке передбачає плановість в роботі." Тобто у науковій діяльності завжди має бути присутнє планування, адже це полегшить та покращить продуктивність та додасть натхнення до дослідження. Важливим також є самоорганізація як було зазначено у статті, тобто вміти самостійно себе налаштувати на роботу, а також правильно розпорядитись своїм часом. Особисто я досі не можу в собі до кінця виховати як правильно розподіляти свій час, але я маю надію, що протягом мого навчання в університеті я цьому обов"язково навчусь, адже це важливо не лише для науковця, а також для повсякденного життя людини. Щодо того як я налаштовую себе на певну роботу, то найпростіше чомусь мені це вдається майже вночі, чомусь саме тоді мені приходять у голову цікаві ідеї, чи з"являється бажання щось робити чи створювати, саме тому я вважаю що для кожної людини або ж науковця це все індивідуально)
ReplyDeleteБойко Тетяна
25 група
Звичайно, будь-яка людина, особливо інтелігентна, має вміти розподіляти свій час, адже ми живемо в ХХІ столітті з його безперервним рухом, вічною людською активністю та непередбачуваними ситуаціями. Зрозуміло, що не можна всіх людей міряти однією міркою, але кожен повинен мати свій певний графік і режим. Але людина в першу чергу індивідуальна, неповторна, тому не дивно, що шляхи організації діяльності в кожного свої. Не варто забувати, що особливості організму впливають, а здебільшого - навіть встановлюють графік активності людини. Згадати, наприклад, про типи людей, які характеризуються особливими біологічними ритмами. Це "сови", "жайворонки" та "голуби". Виходячи з цього, усвідомлюємо, що встановити якісь чіткі часові межі найбільш продуктивної наукової діяльності чи період найвищої концентрації на об’єкті дослідження, неможливо. І хоча багато що залежить саме від біологічних особливостей (темперамент, характер, успадковані риси, особливі біоритми тощо), людина повинна працювати над собою. Адже інколи дуже легко сплутати звичайні лінощі із періодами непродуктивної активності. Дослідник повинен виховувати в собі наполегливість та впевненість у результатах своєї діяльності. Адже якщо він буде піддаватися думкам на кшталт "сьогодні не мій день" або ж "сьогодні робота стоїть на місці, нічого не хочеться робити", то дуже швидко він втратить будь-який ентузіазм. Так само як і втратить його, якщо буде піддаватися сумнівам стосовно доцільності своєї діяльності чи її результатів. Отож, дуже важливо знайти чи розробити методи власного заохочення або налаштування на робочий лад. Звичайно, що повинна бути систематичність і послідовність роботи. Навіть якщо це означатиме нічні дослідження щосереди і ранкова робота щовівторка, для окремої людини це вже систематичність, яка підвищує продуктивність роботи.
ReplyDeleteСтосовно якостей будь-якого науковця - він повинен бути відкритим для світу і нових знань, мати невгамовну допитливість, мислити критично і вміти дивитися на будь-які, навіть банальні й буденні, речі під різними кутами.
Безусяк Іванна, 25 група
Я вважаю, що наукова діяльність - це справа досить важка та відповідальна. Тому що головне завдання науковців - це практичний результат отриманого дослідження. А справжній результат залежить від того, на якому рівні виконана робота. Для того щоб справа мала успіх над нею потрібно плідно працювати. Не кожен володіє такою технікою та не кожен може займатися науковою роботою. Я цілком погоджуюся з тим, що ефективність наукової творчості залежить від раціональної організації праці. Також не менш важливо враховувати особисті характеристики науковця: творчий підхід, мислення, плановість, динамічність, енергійність, відповідальність, самоконтроль - головні елементи успіху. А також, звичайно, правдивість в роботі.
ReplyDeleteНауковець – це не професія, це покликання, яке дає не тільки сили, а і нові ідеї
Катерина Андрійчук 22 група
Переглянувши вiдео, стає зрозумiло що всi генiальнi речi насправдi простi. Коментуючи данну статтю, хочу сказати про те, що поданi шляхи наукової дiяльностi є справдi ефективними. Я намагаюсь швидко настроїтись на роботу, видiлити час, скласти план та найголовнiше-проявити творчiсть. Саме цi компоненти складають успiшнiсть в роботi.
ReplyDeleteСавина Анна, 35 група
Прочитавши статтю, я дійщла висновку, що будь-яка діяльність повинна бути організована. Існує багато способів досягнення організованості, кожен може обрати найкращий для себе. Головну роль відіграють зовнішні (освітлення, температура, рівень фонових звуків або їх відсутність, робоче місце, певні обладнання) і внутрішні (фізіологійчний стан, настрій, зосередженість) фактори. Хтось може працювати лише у повній тиші, комусь потрібне музичне супроводження. Головне - створити для себе оптимальні умови для роботи, розподіляти час на виконання певних завдань, наприклад, ефективніше виконати одне, але складне завдання, ніж відкладати його на інший день. Важливо також привчати себе виконувати заплановані завдання, скласти план і дотримуватись його.
ReplyDeleteСтаття "Організація творчої діяльності" є дуже цікавою для кожного студента ,який працює над курсовою роботою ,дипломною чи магістерською,адже у ній запропоновані всі найпоширеніші шляхи організації наукової діяльності. Незважаючи на той факт ,що кожна людина має свій найзручніший, спосіб організації праці ,дуже важливо іноді відкрити для себе нові шляхи ,які цю працю полекшать як розумово,так і фізично.
ReplyDeleteВзагалі ,організація будь якої діяльності - дуже важлива справа.Особисто я завжди намагаюсь організувати свою роботу як можна краще. Спершу я роблю другорядні справи ,а потім приступаю до найголовнішого. Під час виконання наукової роботи намагаюсь не відволікатися на сторонні справи .
У мене завжди є з собою мій власний записник ,в якому я помічаю якісь важливі зміни ,для того щоб у важливий момент не розгубитися.
Дуже важливим є доводити розпочату роботу до кінця . Багато з нас ,коли починають працювати над проектом ,можуть бачити деякі складності у виконанні і кидають розпочате. Це не є правильним.Я вважаю ,що не можна здаватися навіть у дуже крайніх випадках ,важливо завжди вміти підбадьорити себе та змогти завершити почате.Головне в першу чергу довести самому собі ,що все вдасться!
Чернецька Олександра, група 35 .
Прочитавши статтю,можу сказати,що повністю погоджуюся з автором щодо організації творчої діяльності науковця.Це важливо не тільки для науковців,але й для всіх людей,адже брак часу це одна з найактуальніших проблем сучасності.На мою думку,важливо вміти правильно встановлювати режим роботи і намагатися слідувати йому. Спочатку це важко,але потім наш організм адаптовується і з часом це стає системою.А також важливо виділяти пріоритети дня. Звичайно,ми можемо скласти план,який включає багато пунктів,але виділити потрібно найголовніше(можливо те,що не може чекати).Записувати усі свої ідеї-також важливо,навіть якщо на перший погляд вони здаються безглуздими.Якось в одній із книг я прочитала,що як мінімум одна ідея на рік,яка приходить нам в голову,яку ми навіть не розглядаємо,може зробити нас мільйонером.Всі знають,що робити все в останній день це не дуже добре,але саме в ці "останні дні" наша робота найбільш сконцентрована та продуктивна.Так,звичайно,організм виснажується і це важко,але можливо комусь підходить і такий варіант,адже кожен з нас індивідуальний.
ReplyDeleteОрганізованість є важливим компонентом успіху як у науковій діяльності, так і в повсякденному житті, адже лише грамотно розпоряджуючись своїм часом і можливостями людина почне "встигати все", що є дуже рідким явищем в наші дні. Також дуже важливо при будь якій діяльності налаштувати себе на досягнення певних цілей, задати потрібний настрій, сконцентруватись, а також, якщо є можливість, підлаштувати оточення під себе щоб було максимально зручно або ж бути готовим до роботи в екстремальних умовах, так з холодною головою і рішучим настроєм будь яка ідея може втілитись в неймовірне відкриття. Кожен з нас здатен створити щось значиме і шедевральне, головне правильні організація і настрій.
ReplyDeleteОрганізація творчої діяльності це - важливе питання.Правильний розподіл часу важливий для кожної людини, якщо вона хоче досягти успіху у тій чи іншій сфері. Не слід забувати й про сконцентрованість. Виконувати одночасно дві або більше справ це - безглуздість і марна трата часу. Адже, наш мозок весь час буде відволікатись і це завадить якісному виконанню. Тому важливо скласти, хоча б приблизний план і сроки виконання тієї чи іншої роботи. Важливо бачити кінцеву мету і намагатись не кидати справу незавершеною, адже так людина ніколи не навчиться доводити діло до кінця і в майбутньому це може стати для неї великою проблемою. Однією з основних умов ефективної наукової діяльності є вміння комбінувати роботу і відпочинок. Коли ми будемо робити невеличкі перерви у нас можуть виникнути нові ідеї та шляхи їх реалізації.
ReplyDelete31 група
Я завжди дотримуюся такої приказки: "Сделал дело, гуляй смело". Перед тим як зайнятися своїми улюбленими справами, спершу я завжди намагаюся зробити всю роботу. Для мене це так звана мотивація. Чим швидше я зроблю свої справи, тим швидше я їх закінчу, і тим швидше зможу відпочити, розслабитися. До того ж мені стане приємно, що вся робота вже виконана, що вона дасть свої позитивні результати і залишається лише чекати на наступне завдання.
ReplyDeleteКрім того, мені дуже допомагає план моїх задач. За допомогою плану я ніколи нічого не забуваю, не пропускаю і завжди знаю, що робити далі. Складання якого б то не було плану дисциплінує, дозволяє розставити пріоритети і налаштуватися на подальшу роботу.
Який повинен бути науковець? Питання важливе і я відповім на нього. Він повинен бути енергійним, освіченим, самостійним, послідовним, вміти контролювати себе і свій час, розбиратися у вибраній тематиці і просто любити свою роботу.
Повністю розділяю думку автора з приводу правильної організації робочого місця. Скористалась цими порадами сама і зрозуміла, що дійсно правильно спланований час, вдало облаштоване робоче місце допомагають підвищити працездатність. На перший погляд, багатьом початківцям в науці це здається несуттєвим, проте спробувавши працювати за цими правилами, розумієш, що вони дійсно діють.
ReplyDeleteЩодо відео, хочу зазначити, що я вважаю, що кожна людина талановита і має здібності до чогось. Треба знайти ту галузь, яка вам ближча, до якої у вас є задатки, і тоді можливо саме нам судилось зробити ще одне корисне відкриття?
35 група
DeleteЯ цілком погоджуюся зі всіма шляхами організації наукової діяльності, перерахованими у статті, але на мою думку кожнен має обрати свій спосіб організації праці,який допоможе виконати поставлені задачі,при цьому отримавши задоволення від цього процесу. Дана стаття допомогла мені знайти простіші шляхи виконати досить клопітку роботу.Також прочитавши її,кожен може дізнатися багато чого нового.Але я б хотіла зазначити,що дана стаття є чудовим помічником для студентів,для яких постало завдання написати курсову роботу вперше.Тут вони можуть знайти багато способів як зекономити свій час,організувати своє робоче місце і як отримати задоволення від праці.
ReplyDeleteСтосовно відео,то хотілось би сказати,що кожен із нас має прихованні таланти,отже ми повинні розвивати їх і можливо згодом розвинувши їх, ми будемо красуватися в рядах науковців та вчених,головне не лінитись.
Капустинська Світлана 34 група
Перш за все, надзвичайно корисна стаття, особливо для студентів, які вперше займаються науковою роботою. Погоджуюся з порадами та думками. Особисто зі свого досвіду можу сказати, що ніколи не шукавши ціленаправленно інформацію про організацію наукової діяльності, що було даремно, все ж багато в чому впізнаю себе, адже більшість речей розуміються підсвідомо, тепер же все систематизувалося, я побачила помилки і можу впевнено та чітко планувати свою подальшу наукову роботу.
ReplyDeleteЩодо мого бачення науковця, так перш за все це надзвичайно гармонічна особистість, яка перебуває у постійному процесі самовдосконалення та самоорганізації, адже будь яка наукова робота -це дуже складна та багатогранна діяльності, яка потребує багато часу та зусиль, а головне повинна бути корисною і доведеною до кінця, тобто завдання має бути максимально розкритим. До того ж науковець сам повинен бути зацікавленим своїм завданням та поринути в нього повністю, принаймні у відведений для цього час все інше відходить на другий план. Лише за таких умов, на мою думку, можна дійсно досягти чогось та зробити, відкрити те, що ніхто до цього не робив. Не можу не додати також того, що вивчаючи щось нове, потрібно в повній мірі використовувати вже досліджене раніше, іншими словами, не намагатися "винайти велосипед".
Переглянувши відео, я задумалась про наукові відкриття, які зараз для всіх є нормою, але були зроблені в абсолютно інших умовах, і що саме цікаве, всі вони були зроблені надзвичайно талановитими і розумними людьми, навіть в сучасному світі, маючи для досліджень все і навіть більше, порівняно з тим далеким часом, так само мало людей хто дійсно мислить неординарно, хто задає собі мету і йде до неї не звертаючи зі свого шляху. Людина дійсно спроможна багато на що, навіть змінити світ, але для цього потрібно працювати, і в першу чергу змінювати не світ, а себе.
Я вважаю,що правильне планування дня та організація своєї праці - це запорука успіху. На особистому прикладі я знаю,що розпланувавши все по годинах,можна зробити набагато більше ніж зазвичай,і навіть те що відкладала на невизначений термін. Одним з моїх правил є "зробити спочатку ті спарави,які віднімуть не більше 5 хвилин",це вчить робити все одразу,не відкладати на потім. Встановивши собі чіткі терміни на працю і відпочинок,ми зрозуміємо,що наш мозок та тіло здатні працювати потужніше. Зрозуміло ми іноді фізично не встигаємо опрацювати весь обсяг інформації,особливо вдома,після занять,в більшості через те,що відволікаємось на різні дрібниці,такі як соціальні мережі (найбільше зло). Завжди найважче почати,але втягнувшись в цей потік,я розумію,що все не так важко як здавалось раніше. Тож планування дня значно економить час,вчить зосереджуватись і розставляти пріорітети.
ReplyDeleteКравчук Лія,25 група.
Із задоволенням та великою цікавістю переглянула відео про наукові відкриття Річарда Фейнмана, Ератосфена та Армана Фізо. Аналізуючи таку інформацію, розумієш, що для того, щоб чогось досягти, не потрібно бути генієм чи володіти якимось талантами. Щоб бути успішним в обраній галузі необхідно перш за все нелегка наполеглива праця над собою та , звичайно ж, самовіддана любов до справи, якою ти займаєшся. Всі згадані в цій статті вчені були звичайними людьми, які не вирізнялись нічим особливим. Хіба що підвищеною допитливістю та спостережливістю ще з юних літ. А їх нелегка працю та постійне самовдосконалення дали свої результати. Більше того, всі ці вчені користувались для своїх відкриттів лише своїм розумом, очима та вухами. Можна тільки уявити, наскільки сильною була жага для знань.
ReplyDeleteНа мою думку, потрібно якомога більше поширювати таку інформацію серед дітей та юнаків, щоб підвищувати їх інтерес до простих речей. На простих експериментах, використовуючи факти із життя відомих дослідників, показувати, що наука поряд і доступна кожному, а науковий винахід – це не щось нереальне чи недосяжне. Крім того, сьогодні можливості наукових досліджень в часи інформаційних технологій значно більші, ніж в часи середньовіччя. І коли дитина задає питання «чому так?», то потрібно надавати вичерпні і наочні відповіді, щоб ще більше стимулювати її інтерес. Необхідно привчати дітей з малечку задавати питання, думати, знаходити відповіді, аналізувати, мислити. Адже ми можемо і не знати, що виховуємо майбутнього «Ейнштейна».
Сидорчук Юлія
34 група
Стаття була дуже корисною не тільки для тих, хто займається науковою діяльністю,а і для кожної людини яка прагне досягти успіху в бажаній сфері та хоче саморозвиватись. Правильно організований час та робоче місце сприяють не тільки самому процесу наукової творчості, а й самодисциплінують людину та роблять її більш цілеспрямованою. Для чіткості думок та ясності розуму, потрібна також чіткість в організаційних моментах поставленої мети.
ReplyDeleteЩо може бути більш ефективним ніж самодисципліна? Не обов'язково бути генієм, щоб досягти успіхів в науці та в певній сфері занять. а як же ж важко налаштувати себе на роботу, коли навколо безліч відволікаючих факторів. Ми можемо годинами просиджувати за елементарними завданнями, на які могли б витратити лише 20 хвилин свого часу. Невміння зпланувати час, слабка воля- це те, що заважає кожному із нас стати реально успішною людиною. В кожному із нас є певні задатки, вміння, які можуть повноцінно розкритися у певній діяльності. У 21 столітті, просто неймовірна кількість відволікаючих факторів. Ми хочемо всього і зразу, але не думаємо про те, що для цього треба зробити. Лише самодисципліновані люди можуть стати успішними. Що стосується науки, то тимпаче. Не варто забувати і про віру в себе, а ще потрібно реально оцінювати свої можливості. не потрібно їх переоцінювати, адже за цим слідує лише розчарування, яке після всього може загнати до депресії і небажання щось робити взагалі.
ReplyDeleteБеручись за справу потрібно доводити її до кінця, а якщо справа важка- розділити її на підпункти й кожного дня виділяти по декілька хвилин чи годин на її вирішення.
Я вважаю, що не потрібно опускати руки, а розвиватися і стаття "Організація творчої діяльності" допоможе кожному, як вірно та комфортно спланувати свій робочий день та влаштувати робоче місце. Робота має бути в насолоду, адже в іншому разі- це лише безплідна трата часу.
Ткачук Анна
ReplyDelete34 група
Наукова діяльність - одна з найважчих. Вибираючи сферу, в якій науковець прагне себе реалізувати, потрібно бути впененим, що саме це тобі імпонує. Адже не вийде гарного результату, якщо змушувати себе займатись тим, що не викликає цікавості.
В цій статті є ряд думок, з якими просто неможливо не погодитись. Правильна організація наукової двяльності - одна з найголовніших умов досягнення успіху. Науковець повинен бути оптимістом, глибоко вірити у власні сили й можливості, бо без правильного настрою і робота не буде вдалою.Також він повинен бути працьовитим, але потрібно пам'ятати, що найкраще чергувати роботу та відпочинок. Перевтома не піде на користь при виконанні різних досліджень.
Науковець-це впрешу чергу людина, яка вмiє чiтко розподiляти свiй час та правильно органiзовувати свою роботу. На мою думку, ця праця є справдi досить складною та кропiткою. Ця стаття показує що головне-вмiти правильно складати план роботи, не вiдкладаючи все на кiнець, з розумом розподiляти час та з серйознiстю ставитись до роботи. Саме цi критерiї складають успiх науковця.
ReplyDeleteКалiнiченко Євгенiй 35 гр
Наукова діяльність є важливою частиною навчальної і виробничої діяльності в системі вищої освіти. Першим кроком до наукової діяльності є творча діяльність. Творчість являється діяльністю людини, спрямованою на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей таких як твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації. Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психологічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого результату праці.
ReplyDeleteОрганізація робочого місця та режим робочого часу є невід'ємними складовими робочого процесу. Систематичність, послідовність та дисципліна праці допоможуть якнайкраще виконати поставлену задачу в визначений час.
Дана стаття та відео є чудовим прикладом організації робочої діяльності для кожного, в особливості тих, хто хоче пов'язати своє майбутнє з науковою або творчою діяльністю.
35 група
Телешман Юлія 22 група
ReplyDeleteЯ прочитала статтю про "Організацію творчої діяльності" та "Робочий день та робоче місце науковця". Задовго до того, як я прочитала ці статті, я вже цікавилася цією темою і досліджувала її. І я вже давно користуюся порадами, які також згадуються у цій статті. Протягом декількох місяців слідування цих порад, в мене виробилися звички, і тепер я завжди організовую свій процес творчої діяльності і навчання зокрема правильно. Завдяки ним, в мене виходить зробити все швидко та якісно.
На мою думку, науковець повинен володіти наступними творчими та особстими якостями: мати професійні знання, бути ініціативним, спостережливим, пунктуальним і ретельним стосовно того, що він робить, а також, відповідальним і надійним.
This comment has been removed by the author.
ReplyDelete35 група
ReplyDeleteмоє бачення науковця-це старанна наполеглива і обов'язково терпляча креативна людина яка вміє доводити справу до кінця і раціонально розпоряджатись своїм часом. оскільки це мало схоже на мене то я природженим науковцем себе назвати не можу проте відео надихає адже винахідники звичайні люди які робили відкриття в побутових умовах. однак потрібно мати високий рівень організації щоб досягнути більших результатів за короткий термін. повністю погоджуюсь з статтею але я наприклад не можу одразу сісти за роботу мені необхідно смачно виспатись наїстись і обов'язково не мати незавершених справ і проблем які відволікатимуть від роботи тому сісти навіть за уроки для мене досить скрупульозний процес адже я перфекціоніст і навколо мене все має бути на своїх місцях і в голові теж.
Треба вміти якісно організовувати свій час, аби досягти результів, в цьому я переконалася ще раз. Я думаю, що науковці-першовідкривачі мають значні досягнення через свою наполегливість. Вони знають, що хочуть створити, яким воно повинно бути, а все інше їх не цікавить.
ReplyDeleteВиноградова Ольга , 36 група
прочитавши статтю .реально починаєш оцінювати *ціну* часу адже правильно організований час це половина шляху до успіху.друге.про що починаєш задумуватися це звичайно ж щоденна праця .Науковець-це звичайна людина.яка повірила спочатку сама в незвичайне.а потім змусила всіх в це повірити.але без щоденної праці це було б неможливо.Талант-річ тимчасова.бо без умов його розвитку він зникає.праця-це підгрунтя до розвитку особистості і лише вона є єдиним правильним рішенням (31 група)
ReplyDeleteЯ погоджуюся з тим, що бути науковцем не легка праця. Ти сам організовуєш свій час, план роботи. Але потрібно ще якісно і правильно використовувати свій час. Науковець повинен долати труднощі у своіх роботах, радитися з іншими керівниками. Кожний етап своєї роботи потрібно деталізувати, коригувати. Ти сам забезпечуєш свій успіх. Я згодна з тим, що творчість- це наукове виробництво. І для цього виробництва потрібно багато зусиль, терпіння та бажання.
ReplyDeleteСтаття надає змогу читачам зрозуміти вагомість факторів, які впливають на робочий процес, наприклад, правильне планування часу, організація робочого місця та фізичні особливості, як втомлюваність очей. Я гадаю,що науковець не є лише професіоналом обраного фаху, адже ця особистість здатна перетворити талант, здібності та навички в високо ефективний робочий процес,що дає плідні результати.
ReplyDeleteУсвідомлення складнощів планування та ефективної роботи приходить лише після отримання певного досвіду роботи у цій сфері. Наприклад, написання академічних робіт потребує не лише певних теоретичних знань. Важливо правильно планувати час та дозволяти брати собі невеликі перерви з метою переосмислення зібраної інформації. Це надає змогу зрозуміти як найкращим чином її репрезентувати в академічній роботі. Безумовно, я гадаю, планер та організоване робоче місце домомагають бути зібраним. Слід також не забувати вимкнути звукові сповіщення соціальних мереж, щоб мати можливість бути сконцентрованим на роботі.
31 група ННІ іноземної філології
Вирішуючи, як спланувати свій день, не варто розписувати плани строго по хвилинах. Жорсткі рамки, в які ви себе таким чином можете поставити, завадять вам побачити, можливо, більш важливу мету і більш потрібну справу.
ReplyDeleteВикористовуйте принцип вкладених планів. Тобто, варто розділяти справи, розраховані на тривалу перспективу (на рік, наприклад) і на найближчу (на день). Наприклад, визначте для себе, що вам потрібно зробити за рік, потім розбийте задачу по місяцях, тижнях і днях.
Науковець повинен мати певні особистісні й творчі якості: професійні знання, допитливість, спостережливість, ініціативність, зацікавленість у справі, пунктуальність, ретельність, відповідальність і надійність, комунікабельність, доброзичливість тощо. Безумовно, важко знайти людину, яка б могла в повному обсязі мати всі перелічені якості. Усі ці та інші риси потрібно виховувати. Необхідна постійна робота над собою для розвитку задатків і здібностей, пам'яті, уваги, спостережливості, формування навичок праці та ін.
Науковцю слід зважати на свої індивідуальні особливості, віднайти власні прийоми «входження» в роботу. Як правило, найбільші труднощі виникають у перші хвилини і години роботи. Універсальних засобів втягування до роботи немає, кожен повинен відшукати їх для себе.
Радомська Даша 35гр.
Ця стаття дещо змінила моє уявлення про організацію роботи науковця. Раніше я навіть не могла припустити, що такі незначні, на перший погляд, речі як положення стільця, правильне освітлення, запах у кімнаті, де працює науковець, суттєво впливають на ефективність виконання завдання. Я не думала, що робочий час науковця має бути настільки продуманим та добре спланованим. Та найбільше здивував той факт, що чи не найважливішою рисою науковця має бути наполегливість та готовність відстоювати свої ідеї. Раніше я не замислювалась над тим фактом, що часто найпрогресивніші наукові праці не сприймаються іншими, і тому досліднику необхідно мати сили й терпіння не лише для написання роботи, а й для її реалізації та пояснення колегам. Отже, якщо людина вирішила стати науковцем, вона повинна бути готова не лише до роботи з різними джерелами, фіксування власних думок та гіпотез, а й до жорсткого самоконтролю та самовиховання.
ReplyDeleteКравченко Валерія, 23 група
Ніколи не розумів тих людей, які так ретельно ставляться до дрібниць при написанні тієї чи іншої наукової праці Після ознайомлення з матеріалом, який наведен вище, я зрозумів, що кожна деталь, кожна дрібничка є важлив елементом.
ReplyDeleteЩодо мене, то я ніколи не організовував свій день чи планував щось до дрібниць. Мабуть це і не дає мені тих результатів, на які я очікував. Думаю, що вже з сьогоднішнього дня я буду користуватися тими порадами, які я дізнався з цього матеріалу.
Колдомасов А.А. 34 група
На мою думку, бути науковцем це вже не так легко. Щоб досягти успіху в якісь науковій роботі, треба бути впевненою людиною, вміти досягати успіху.Також, наукові дослідження вимагають багато часу та витривалості. (36 група)
ReplyDeleteРаніше, коли не було годинників, люди жили за сонячним календарем, їх життя було більш розміреним та спокійним. Сьогодні ми живемо в світі, в якому є багато інформації, нові технології, наше життя постійно розвивається. Люди мають багато справ та знаходяться в постійному русі. Безперечно, важливим є вміти правильно спланувати свій час для того, аби всі справи були виконаними. Це стосується будь-якої сфери людської діяльності, адже планування часу є чи не найважливішим чинником досягнення успіху. Науковці не є винятком. Лише людина, яка вміє правильно спланувати робочий день та робоче місце, зможе досягти певних результатів. Розташування предметів на столі, стільця, кольори робочого місця - здавалося б дрібниці. Але в сукупності вони мають значний вплив на продуктивність діяльності. Також важливо враховувати індивідуальні особливості науковця для планування робочого часу. Кожен має свої біоритми, хтось - "жайворонок", хтось - "сова". Відповідно, і продуктивність праці протягом доби в кожного різна.
ReplyDeleteЯ не погоджуюся з твердженням, що кожен може бути науковцем. Науковцем може бути тільки та людина, яка постійно знаходиться в пошуках, експериментує, наполегливо працює, здатна відстоювати свої думки. Така людина повністю віддається своїй праці, вона зацікавлена своїм науковим відкриттям більше, ніж будь-чим іншим, вона може відкинути будь-які справи, бо це найважливіше. На мою думку, науковцем може бути людина, чиїм покликанням є досягнення нових вершин, відкриття нових ідей.
Чижевська Олександра, 23 група
Я вважаю, що науковець, це зовсім не легке звання. Професія науковця вимагає багато витраченого часу, зусиль та енергії. А також знання щонайменш однієї галузі науки. Також потрібно мати досить високий інтелект адже наукова діяльність, це інтелектуальна , творча діяльність спрямована на здобуття та використання нових знань. (36 група)
ReplyDeleteЯ погоджуюся з тим твердженням де сказано" Дбаючи про розвиток творчих задатків і здібностей, дослідник повинен
ReplyDeleteбути наполегливим, нерідко мужнім, витриманим і терпеливим, і разом із тим проявляти творчу ініціативу."Адже, організаторські здібності, пунктуальність, ретельність,а найголовнше-зацікавленість у справі є основними ключами до успіху та приближує кожного поважаючого себе дослідника до вдалих результатів та перемог.Щодо творчості,то ,мабуть,саме вона грає важливу роль у підготовці наукової творчої діяльності.Томуя вважаю що відчуття впевненості,працездатності та самоконтролю допоможе абсолютно кожному студенту досягти своєї мети, і не тільки при написанні наукової роботи...
Трухній Юлія (23 група)
ReplyDeleteДані шляхи організації наукової діяльності були досить пізнавальними для мене. Адже науковець повинен вміти організовувати свій час тому, що це також відіграє важливу роль в успішності дослідницької роботи. Необхідно раціонально організовувати працю.
Творчий підхід – огляд проблеми з нової точки зору.Обираючи тему дослідження ми вкладаємо свої думки,плани і намагаємося досягти поставленої мети, і творчість є важливим аспектом у цьому.
Погоджуюся, що важким у роботі науковця є концентрування уваги на певній проблемі і розмірковувати над нею постійно.
Справді, як вказано в статті, що головними рисами дослідника є наполегливість, витривалість, терплячість, а також творча ініціатива. Людина проявляє всю себе в науці, розкриваючи нові можливості власного розуму. Адже протягом роботи з певною темою виникає багато труднощів, і дослідник повинен зуміти справитися з ними, побороти їх та продовжувати з новими силами, і натхненням.
Робочий план є необхідною складовою, де зазначається термін виконання роботи, графік, якого дотримується науковець.Успіх залежить лише від нас, і як ми організуємося такий і буде результат.
Науковець часто проявляє себе творчо, це і допитливість, і спостережливість, ретельність та ін., але це не є вродженим, необхідно набувати ці якості в собі.
Науковець повинен комбінувати розумову діяльність з відпочинком, адже наш організм виснажується, і не буде таким працездатним.
На діяльність дослідника впливають і зовнішні фактори, як запах,звук, робоче місце, не завжди кожен з нас звертає на це увагу, хоча це і є важливим. Все має бути організованим, практичним, зручним.
Коваль Діана, 23 група
Готовність до творчості, творчого вирішення проблеми є одним із механізмів психологічного захисту людини в складних умовах – як у трудовій діяльності, так і в кризових життєвих ситуаціях, таких як безробіття, соціальні та екологічні кризи, сімейні проблеми (вміння мудро, розумно вирішити конфлікт є теж творчим актом). Винахідництво, раціоналізаторство, взагалі різноманітні процеси в сучасному виробництві, в яких виявляється творчий професійний потенціал, забезпечують найбільш суттєві прогресивні зміни у виробництві й соціумі. Важливим для суспільства є не тільки генерація нових ідей і технічних рішень, а й уміння сприймати й розуміти нове, поважати свіжі, навіть спочатку незрозумілі ідеї, впроваджувати їх, не протидіяти новому.
ReplyDeleteДяченко Денис 33 група
Ефективність наукової творчості залежить від раціональної організації часу, і я погоджуюся з вищезазначеною думкою:«Час не любить, коли його витрачають даремно». Адже саме від того, як правильно ти організуєш свій час залежить успіх у тій чи інший справі. Крім того, значну роль у науковій праці відіграє наполегливість. Дослідник повинен бути витриманим і терпеливим, проявляти творчу ініціативу для того щоб успішно подолати різноманітні труднощі. Хочу сказати, що у кожної людини свої індивідуальні особливості,саме тому вона має самостійно вирішити питання щодо допустимої тривалості роботи і чергування її з відпочинком. На підвищення працездатності впливає правильно організоване робоче місце: освітлення, порядок на робочому столі, стілець зі спинкою; відчуття власного простору- запорука комфортної та продуктивної роботи.
ReplyDeleteТурчин Ірина, 22 група
Назола Валерія, 26 група
ReplyDeleteПрочитавши статтю, я зрозуміла, що наукова робота не така вже й легка для виконання, як здається на перший погляд.Адже, щоб гарно та досконало зробити цю роботу, науковець мусить дотримуватися низку різних правил та вимог. І тільки виконуючи всі вимоги, він може на високому рівні виконати задуману роботу.
Я погоджуюсь з думкою автора про організацію наукової діяльності. Звичайно ж науковець не може бути необізнаним в тому, над чим він працює, він має досліджувати предмет вивчення, для того, щоб мати змогу зробити свою працю. Також необхідно правильно розподіляти свій час і головне, як на мене, налаштуватись позитивно на роботу, адже те, що робиш із задоволення, виходить краще.
Ну і звичайно творчо підійти до роботи, адже творчість унікальна, це можливість по-своєму, по-особливому віднестися до праці. А ще важливо вміти відстоювати свою точку зору, адже, якщо ти впевнений у своїх переконаннях, то чому б не довести це всім?
Щодо мене, то я можу сказати, що не завжди просто та легко сідаю за роботу, частіше мені треба налаштуватися. Але якщо вже я беруся за роботу, то з впевненістю можу сказати, що намагаюся робити її досконала, використовуючи всі мої можливості: творчість, креатив та винахідливість. Так, часто мені не вистачає самоконтролю та я відволікаюся, але після перегляду відео я вже знаю як краще організувати свою роботу. Тепер я знаю як правильно поєднувати роботу та відпочинок. Адже коли правильно організувати роботу з простих, наче, думок можуть вийти справжні відкриття.
Гулько Карина. 35 група
ReplyDeleteДана стаття дала мені змогу не тільки ознайомитись з загальними рисами науковця, але надала змогу зрозуміти настільки важкою може бути наукова діяльність. Адже вона вимагає ряд умінь та навичок. А також неабияких зусиль.
Я погоджуюсь з усіма запропонованими шляхами організації наукової діяльності. На перший погляд, вони можуть здатися досить простими, адже ми всі про них чули і знаємо, але якщо більш серйозно задуматись, то можна зрозуміти всю їх ефективнісь і важливість. Ми не можемо назвати одні складові більш вагомими, а інші менш.Тому що саме в сукупності вони є найбільш ефективними. Правильно підібраний підхід до справи є дуже важливим в будь-якій діяльності. Але кожна діяльність є особливою. Тому наукова діяльність потребує особливих умінь і вимагає певних якостей від науковця. Передусім, вибираючи сферу потрібно бути впевненим, що тобі підходить ця справа, що ти в ній зацікавлений. Настрій, вміння розприділити свій час, оптимістичність, наполегливість і працьовитість - все це запоруку успішної наукової діяльності.
Дійсно дуже цікаве і пізнавальне відео, всі згодні з тим, що знання - це сила і наука відкриває людині джерело невичерпної могутності і влади над природою. Але, на мою думку, наслідки науково-технічного прогресу бувають дуже серйозними і далеко не завжди сприятливими для людей. Тому вчений або науковець повинен враховувати всі можливі небажані ефекти, які потенційно закладені в результатах його досліджень, бо саме він завдяки свої мипрофесійним знанням найкраще підготовлений до такого передбачення і може зробити його раніше, або навіть запобігти не бажаному результату, ніж будь-хто інший.
ReplyDeleteКищук Анатолій, 34 група.
Для того щоб наукова дiяльнiсть була справдi успiшною, перш за все потрiбно правильно пiдготуватись. Сама велика помилка багатьох студентiв-це вiдкладення важливих справ на кiнець, а потiм працювати в поспiху. Саме тому, потрiбно кожного дня видiляти по декiлька годин на роботу, складати план (що саме потрiбно розкрити в науковiй роботi), знайти потрiбнi джерела та позбавитись вiдволiкаючих чинникiв. Це i є мiй секрет успiху.
ReplyDeleteПавлюк Світлана, 35 група.
Наукова діяльність є досить нелегкою та вимагає досить багато зусиль та часу. Тобто бути науковцем - це призвання. Адже насемперед науковець має бути відповідальним та цілеспрямованим, завжди реалізувати задумане Дане відео досить пізнавальне і дає змогу зрозуміти, що володіючи знаннями, ми володіємо майбутнім. Переглянувши відео та прочитавши статтю, я зрозуміла, що не варто зупинятися на досягнутому, прагнути до знань та всебічно розвивати свої навички.
ReplyDeleteНабока Катерина, 34 група
Дуже сподобалось дане відео.Приємним бонусом було те, що оповідачем був один із моїх улюблених героїв.Все було висвітлено дуже просто і доступно. На мою думку, ефективність праці в науковій діяльності залежить від моральних, вольових і якісних характеристик науковця, його інтелектуального рівня.Науковець повинен бути організованим, наполегливим, твердим.Також методи його праці повинні бути унікальнимим.Людина, яка володіє такими рисами може добитись багато в сфері наукової діяльності.
ReplyDeleteВознюк Юрій, 34 група
Я погоджуюся з наведеними шляхами організації наукової діяльності, але на мою думку, у статті представлено декілька зайвих пунктів.Головне,щоб студент або будь хто хотів робити ту чи іншу справу.Я перевірила це на власному досвіді. Коли немає бажання рробити щось, то знайдеться тисяча причин,щоб тільки відволіктися.А якщо робити справу з задоволенням, то ніщо тебе не зможе відволікти. Також для мене вадливе робоче місце в кімнаті, стіл повинен бути чистим без зайвих речей, це допомагає мені краще сконцентруватися над роботою.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteДуже сподобалась дана стаття , цілком погоджуюсь з наведеними шляхами організації наукової діяльності. На мою думку ця стаття є доцільною для нас - студентів , тому що зазвичай дуже важко організувати свій час правильно , розробити план дій , позбавитись від зовнішніх подразників , які відволікають нас від роботи. Рекомендую прочитати дану статтю всім студентам , які ще не вміють правильно організовувати свій час та не знають з чого розпочати наукову діяльність.
ReplyDeleteВідео дуже сподобалось. Ефективність наукової діяльності залежить від вольових, моральних та інших характеристик науковця. Науковець повинен володіти такими рисами як організованість, наполегливість, бажання досягти поставлену мету.
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteТак, проглянувши відео та опрацювавши дану статтю можу зробити для себе висновок, що правильна організація наукової діяльності, є чи не найважливішим аспектом в житті науковця, але також, я впевнена, що кожен повинен знайти свій найзручніший, найоптимальніший спосіб організації праці. Перелічені в статті методи наукової організації праці не стали для мене новими і про них я знала вже давно, але я цілком згідна з тим, що вони є єфективними та дієвими. Даних принципів організації праці є досить велика кількість і вони є такими, що підійдуть кожній конкретній людині, яка займаються науковою чи творчою діяльністю. Чим вищий рівень організації праці науковця, тим більших результатів він може досягти за короткий термін.
DeleteЯкщо науковець вдало організує свою роботу та правильно сформує своє оточення, то в результаті на нього однозначно, чекає успіх. крім того, слід зазначити, що сучасний світ такий різноманітний, що інколи дуже тяжко знайти саме ту спільноту людей, з якою вам буде комфортно співпрацювати. Проте, якщо науковець зацікавлений у швидкому та якісному вирішенні свого завдання, він мусить спілкуватися, ділитися своїми думками з колегами, відвідувати наукові конференції та приймати участь в наукових дискусіях. Адже як відомо, в дискусії завжди народжується істина. Крім того, хочу зазначити, що сьогодні наукою можуть займатися всі, потрібне лише бажання до цього. Будь-хто міг скористуватися тими творчими методами, якими скористувалися Ератосфен і Фізо у своїх відкриттях. Тому, не слід боятися експериментувати. Потрібно давати волю своїй уяві, креативності і використовувати будь яку можливість для реалізації своїх ідей.
Я знаходжу запропоновані шляхи організації наукової діяльності надзвичайно корисними. Вони стануть у пригоді не лише науковцям, а й студентам. Беззаперечно, будь-яка наукова праця потребує чималих зусиль. Для її успішносності необхідно скласти план роботи, зважити і розподілити свої сили, занотовувати всі ідеї для подальшого їх опрацювання, правильно організувати своє робоче місце.
ReplyDelete32 група
Важливою інформацією є правильна організація наукових досліджень, це дуже важливо все правильно розподілити, аби робота була дійсно успішною. Та насправді цікавим, особисто для мене,було дізнатися про риси справжніх науковців. Дякую!
ReplyDeleteМовчан Дарина
32 група
Правильна організація творчої діяльності - запорука успішного проведення дослідження. Це є неймовірно важливо вміти систематизовано підходити до організації роботи.Дякую Вам за статтю, в якій дуже цікава інформація, яка обов'язково стане в пригоді!
ReplyDeleteThis comment has been removed by the author.
ReplyDeleteНа мою думку, науковий керівник виступає одним і найважливіших факторів ефективної організації науково-дослідної роботи, особливо для студентів.
ReplyDeleteХристюк Альона, 34 група
Я вважаю, що важливим інструментом науковця є його кваліфікація, розум, інтелект, здібність розмірковувати, логічно продумувати, аналізувати явища, бачити зв'язки між ними.На мою думку, науковець мусить бути спроможний критично осмислювати наукову інформацію, оцінювати її переваги і вади, "нестандартно" мислити, знаходити власні вирішення, висовувати нові наукові ідеї, вміти працювати з науковими приладами, комп'ютерною технікою, проводити самостійно експеримент, накопичувати й аналізувати необхідні факти, узагальнювати їх, систематизувати, теоретично пояснювати, оформлювати у вигляді наукових звітів, статей, доповідей. Для мене праця науковця взагалі є найбільш складним видом людської праці, який потребує ерудиції, інтелектуальних здібностей, напруженої розумової діяльності.
ReplyDeleteНа мою думку, справжнім науковцем стають не відразу. У кожного з нас є творчий потенціал. Кожен народжується творцем. Єдина відмінність між творчими та нетворчими людьми – це віра.
Творчі люди впевнені, що вони є такими. Люди, які вважають, що вони не здатні нічого створити, ніколи і не зможуть цього. Якщо Ви – особистість з певними переконаннями та ідеями, ви будете зацікавлені у пошуці навичок, необхідних для того, щоб поділитися ними з навколишнім світом. Саме тому люди, які переконані, що вони мають творчий потенціал, незмінно стають творцями. Я вважаю, що кожен із нас може стати науковцем. Просто потрібно більше віри і бажання.
Гнатюк Катерина 21 група
Автор статті дає корисні і розумні рекомендації щодо створення умов для наукової діяльності. Дійсно,дуже важливим є елемент планування,зручності робочого місця,наявності свого робочого куточка.У даній статті, автор дійсно дає корисні поради щодо організації творчої діяльності, а також як налаштуватись на робочий лад. Я вважаю, що ні одна людина не може відразу ж приступити до якої-небудь роботи, тим паче до наукової, тому ми спочатку збираємось з думками, накопичуємо інформацію, робимо план і все таке інше.
ReplyDeleteЯ вважаю,що зацікавленість у справі,допитливість,ініціативність та спостережливість- головне для науковця.Інші характеристики,які наводить автор, теж важливі,але як на мене,бажання щось робити важливіше зовнішнього вигляду,наприклад.Важливою умовою,щоб налаштуватися на робочій лад,особисто для мене є тиша.
Автор статті дає корисні і розумні рекомендації щодо створення умов для наукової діяльності. Дійсно,дуже важливим є елемент планування,зручності робочого місця,наявності свого робочого куточка.У даній статті, автор дійсно дає корисні поради щодо організації творчої діяльності, а також як налаштуватись на робочий лад. Я вважаю, що ні одна людина не може відразу ж приступити до якої-небудь роботи, тим паче до наукової, тому ми спочатку збираємось з думками, накопичуємо інформацію, робимо план і все таке інше.
ReplyDeleteЯ вважаю,що зацікавленість у справі,допитливість,ініціативність та спостережливість- головне для науковця.Інші характеристики,які наводить автор, теж важливі,але як на мене,бажання щось робити важливіше зовнішнього вигляду,наприклад.Важливою умовою,щоб налаштуватися на робочій лад,особисто для мене є тиша.
ПоліНа Зрайченко, 22 група
Надзвичайно мотивуючий відеоролик! Спікер навів влучні приклади видатних науковців , які показують, що звичайні люди від них не багато чим відрізняються. Вони всього лише чуть більше задумались над ідеєю, яка в них виникла. Не закинули, та не полінувалися відзнайти відповіді , на їхні запитання.
ReplyDeleteМотивує тим, що всиляє в тебе віру в себе , віру в свої можливості. Що, людина може все, якщо захоче.
Також несе чіткий мотив : якщо у вас виникли якійсь ідеї , втілюйте їх в життя, не бійтесь експерементувати.
Кумечко Вікторія , 25 група
Лук'янець Володимир, 26 група, ННІ іноземної філології.
ReplyDeleteДана стаття ознайомила мене з шляхами організації наукової діяльності та загальними рисами науковця. Все це насправді є важливим для мене, адже вже скоро мені самому доведеться стати трішки науковцем, коли я буду писати курсову роботу. На мою думку дотримуватися усіх цих вимог не так важко, якщо ти зацікавлений у своїй роботі, отримуєш задоволення від того, що робиш, адже, як казав видатний український філософ, поет, педагог Григорій Сковорода: "Сродна праця - це найсолодша в світі річ".
Зеленський Михайло, група 22.
ReplyDeleteПрочитавши статтю про організацію наукової діяльності, я дізнався декілька ключових для себе речей. Стаття розкриває усю суть давньої латинської приказки "Amat victoria curam" ("Перемога любить старанність"). Якщо науковець або дослідник ставить перед собою ціль, яку він хоче досягти, то йому потрібно навчитися вміти себе настільки організовувати, наскільки високих результатів він або вона прагне. Чим кращий рівень самоорганізації - то, відповідно, більший рівень продуктивності та ефективності проведеного дослідження. Будь-хто, хто проводить наукове дослідження або намагається пізнавати світ об'єктивно, повинен виховати в собі низку важливих рис, які обов'язково допоможуть у подальшій науковій діяльності. Ці риси, як було зазначено у статті, повинні бути наступними: плановість, креативність, творчий підхід до виконання будь-яких завдань, бажання самовдосконалення, саморозвитку та перш за все, вже згаданої самоорганізованості. Чим більше дослідник концентрується на певному предметі, тим кращі можуть бути результати. Беззаперечно, надзвичайно важливим аспектом, на мою думку, також може виступати й згаданий порядок у всьому, починаючи від кришки столика до параметрів освітлення у кімнаті. Кожному науковцю незалежно від поставленої мети та проблематики об'єкту вибраного дослідження просто необхідно створення найсприятливіших умов для того, аби бути здатним проводити це дослідження в максимально комфортній обстановці. Порядок - це відображення того, що в нашій голові.
Також я подивився відео про спіч Адама Севаджа (Adam Savage), який знайомий мені з освітньо-розважального шоу "Руйнівники міфів" (Mythbusters'). Він на прикладі Фізо та Ератосфена доводить, що науковцем може бути абсолютно кожен з нас. Ключовими шляхами до успіху є непідробна зацікавленість у тому, що досліджується, бажання пожертвувати трохи більше часу на можливу ідею розв'язання певної проблеми та відсутність страху у висуненні концептів, які з початку можуть здатися абсурдними. Підсумовуючи написане мною, хотів би навести слова Томаса Едісона, відомого винахідника: "Я не зазнавав поразок. Я просто винайшов 10000 способів, які не працюють". Стаття закликає нас не боятися експериментувати зі своїми ідеями, бути відданими своїй зацікавленості та інтересу в науці, і, можливо, саме комусь із нас вдасться відкрити щось таке, що змінить парадигму сприйняття існуючого світу.
Стаття є дуже корисною,а головне актуальною.Якщо ми візьмемо простого студента. Іноді дуже важко сконцентруватися,та розподілити свій час правильно. Іноді просто лінь щось робити,тому ми беремося за все що завгодно,але не за пари. Тому треба вміти організовувати свій час, аби досягти результів.
ReplyDeleteХаритонова Катерина 24 група
Я погоджуюся з наведеними шляхами організації наукової діяльності. Причитавши статтю розумієш що наукова робота це дуже тяжкий процес і не кожен може з ним зправитися. Науковцеві потрібно мати великий багаж знань і терпіння, оскільки написання наукової роботи займає не тиждень і не місяць, це дуже клопітка і напружена робота.
ReplyDeleteТюхай Альона 25 група
Завдяки цій статті я зрозуміла, що написання хорошої наукової роботи - це зовсім не легка справа. Але! Якщо науковець зацікавлений і правильно організовує свій час та сили, то наукова праця та усі результати досягаються значно легше. Для мене була корисною інформація про організацію свого часу, а саме про найбільш продуктивні години для виконання завдань. А також, я ще раз переконалась у тому, що робоче місце повинне бути комфортним. Якщо немає зовнішніх подразників, то успіхів у роботі буде більше.
ReplyDeleteЩодо самого науковця. Звісно, це людина яка зацікавленна у свому дослідженні, яка прагне розвинути певні тези і прийти до якогось суспільно-корисного висновку. Тому для цього науковець повинен бути критичним та об'єктивним, а також творчим та енергійним, і самоорганізованим.
Я погоджуюся з поданами шляхами організації наукової діяльності
ReplyDeleteЗавдяки статті "Організація творчої діяльності" я дізналася як правильно організовувати свій час та опрацьовувати інформацію найбільш ефективним шляхом.
ReplyDeleteЩодо мого бачення яким повинен бути справжній науковець, можу сказати що перш за все важливими якостями кожного дослідника є його інтелект, здібність розмірковувати, логічно продумувати і аналізувати явища. Науковцю слід зважати на свої індивідуальні особливості, віднайти власні прийоми входження в роботу. Не менш важливими якостями людини, яка займається наукою є допитливість, спостережливість та ретельність.
Не завжди успіх приходить відразу, для цього потрібно ставити собі чіткі цілі та наполегливо їх досягати, розраховуючи свій час та сили розумно.
Дана стаття є дуже корисною ,так як в ній подаються практичні рекомендації щодо організації свого часу в такий спосіб ,який дозволив би займатися науковим дослідженням без перевтоми та з цікавістю . Мені дуже сподобалися поради стосовно організації робочого місця та щодо найбільш продуктивних годин для праці . Звичайно, написання наукової роботи є нелегким та кропітким процесом ,який вимагає чимало зусиль. Але якщо слідувати чіткому плану і чергувати роботу з відпочинком можна не тільки виконати поставлене завдання,але й отримати задоволення від результатів своєї праці )
ReplyDeleteЯна Ткач 32-га група
Стаття "Організація творчої діяльності" надала можливість зрозуміти що творчий процес повинен характеризуватися копіткою і добре організованою працею. Щоб досягти значних результатів ми повинні бути терпимими , посидючими , завзятими і наполегливими. Ефективність будь якої творчості залежить від раціонально організованої праці. Відео фіксує нашу увагу на тому , що геніальні ідеї ховаються в нашій голові роками , і навіть найпростіші питання можуть кинути виклик людським знанням.
ReplyDeleteФедоренко Ірина 25 група
Я згодна з тим, що у творчому процесі важливою є копітка й добре організована праця. Якщо науковець прагне дослідити певну проблему якнайкраще, то і самоорганізація праці повинна бути на високому рівні, а саме організація місця із забезпеченням оптимальних умов для продуктивної праці та послідовність і систематичність у дотриманні єдиної методики роботи.
ReplyDeleteБез сумніву, кожен науковець повинен бути допитливим, ініціативним, зацікавленим у справі і, звичайно, добре обізнаним. Важливим є і почуття нового. Я погоджуюсь з тим, що потрібно весь час працювати над собою для розвитку задатків, здібностей, пам'яті, уваги та ін.
Прочитавши дану статтю, я дізналася для себе багато корисного про планування робочого дня. Виявилося, що найсприятливішиий час для виконання творчого або складного завдання - з 10 години ранку до 12 години. А у другій половині дня найвища працездатність з 14 до 17 години.
Виявилося, що одна з головних умов підвищення працездатності є правильно організоване робоче місце. Я ніколи не задумувалась над тим, що на працездатність дуже впливає запах, а яскраві кольори надзвичайно збуджують.
Бути науковцем не так то й просто, але щоб досягти успіху в науковій діяльності, потрібно плідно працювати, розвиватись і самоорганізовуватись.
Тарасюк Дар'я, 22 група
Дана стаття є дуже корисною і я погоджуюся з тим ,що організація часу і самоналаштування на певну роботу є запорука успіху,а особливо для науковця,тому що робота науковця потребує багото зусиль і часу. А щоб довести будь-яку роботу до кінця потрібно правильно організувати свою діяльність. Робота науковця є особливим видом пізнавальної діяльності яка базується на ряді принципів: творчий підхід, плановість, динамічність, колективність, самоорганізація.
ReplyDeleteДля мене була дуже цікава інформація щодо організації свого місця ,так як я не дотримуюсь жодних з цих вказівок. Коли я намагаюсь робити певну роботу за столом .я ніколи не звертала уваги на речі, які мене оточують і навіть не уявляла що запахи ,яскраві кольори можуть завадити прадуктивній праці.
Калінчук Лілія 24 група.
Я можу запевнити Вас, що погоджуюсь і зі статтею, і з відео. Але не можу переконати у виконанні цих порад, бо було б нечесно сказати, що я дотримуюсь аспектів організації та часового планування наукової праці. Що стосується концентрації, то я розумію, що це той момент, над яким мені потрібно працювати. І прочитавши поданий матеріал, кожен може взяти щось для себе. Адже наполегливість і старанність - невід'ємні складові пошуку успішності. Самоорганізація, на мою думку, повинна займати важливе місце в діяльності науковця, адже це очевидна користь для пошуків знань.
ReplyDelete"Так важко стати кимось". (John Lennon "Strawberry Fields Forever")
Рудюк Олексій, 26 група ННІ іноземної філології
Дана стаття є дуже актуальною та корисною для молодого науковця. Правильна організація праці, пристосування до роботи, облаштування робочого місця є важливим фундаментом для початку виконання наукової праці. Так як кожна людина є творчою, так і її робоче місце повинно наштовхувати її на творчу працю. Дійсно важливо перед початком роботи, коли ти ще не знаєш з чого ж розпочати - скласти план. Це є дуже ефективним, так як ти розподіляєш план своїх дій та власний відпочинок. Для мене наприклад, важливою складовою є розподілення роботи за її ступенем. Спочатку робиться найважча робота, так як потрібно затрати більше часу, використати більше зусиль, звернутися до додаткової літератури за необхідністю, щоб продуктивно це все опрацювати, а далі вже робиться легша робота, те з чим ти раніше зіштовхувався, і знаєш як правильно та швидко це виконати. Є ефективним робити собі певні замітки, щоб не забути чогось важливого. І вже при правильному організуванні праці залишається лише поступово та правильно виконати її та досягнути високого результату.
ReplyDeleteМихальчук Катерина, 26 група
Савчук Яна 36 група
ReplyDeleteЯ погоджуюсь зі статею повністю, і згодна що ефективність наукової творчості, оптимальне використання потенційних можливостей науковця залежать від раціональної організації його праці. Чим вищий рівень організації праці науковця, тим більших результатів він може досягти за короткий термін. І навпаки, при незадовільній організації наукової праці подовжується термін виконання дослідження і знижується
його якість, зменшується ефективність.
Так це дійсно так, проте не кожен може організувати це настільки як описано у статт. Навіть на своєму прикладі, можу сказати що для написання наукових робіт у студентів дуже мало часу. Ми всі хочемо написати власну наукову роботу, особливо коли ми пишему ту роботу яка нам цікава, але нам не вистачає часу для того щоб ознайомитися з усіма матеріалами, томущо у нас немає співвідношення між тим що студент повинен вчити вдома, тобто домашнє завдання і його вільний час для того щоб поцікавитись чимось, прочитати щось нове для себе, дізнатися щось нове.На це у нас просто немає часу.
Я бачу науковця таким як було описано в статті.Мені здається, це ідеальний вигляд науковця, проте я думаю в реальному житті це трохи не так.Томущо науковець як і кожна людина крім написання наукової роботи має безліч інших проблем та завдань.
Коли я налаштовуюсь на робочий лад, я стараюся завчасно починати себе налаштовувати на це. От наприклад, для написання курсової, впродовж тижня я налаштовувала себе на те, що прийдуть вихідні і я обовязково сяду за виконання цієї роботи.Я налаштувала себе на те, що мені потрібно зробити це. І дійсно так і було.Головне самому на це правильно налаштуватися, і не бачити в цьому нічого страшного. Це дуже цікаве заняття для будь-якого студента.
Я погоджуюся з усіма шляхами організації наукової діяльності. Адже наука з однієї сторони виявляється дуже простою, а з іншої сторони дуже складною. Щоб займатися наукової діяльністю потрібно бути працелюбним (результат наукової роботи - це певна праця), уважним (наука не пробачає помилок), сміливим (наукове відкриття - це завжди щось таке, що людське суспільство ще не сприймає на належному рівні, "диковинка"), терплячим (робота займає багато часу), відповідальним (людина взялася за роботу і має її виконати до кінця). Звичайно, це лише частина того, якою людина повинна бути.
ReplyDeleteЩоб процес роботи був завжди успішним, повинна бути організація роботи: облаштоване місце роботи, графік роботи та відпочинку, план роботи. Під час роботи все має бути одним цілим, ніщо людині не має заважати.
Правильна організація важлива в будь-якій діяльності. Починаючи з виконання певного виду роботи, написання реферативних, курсових, дипломних робіт, і закінчуючи життєвими цілями, до яких людина прагне дійти, вершин, яких вона бажає досягнути. Кожен підходить по-своєму до цього питання. Дана стаття є особливо цінною щодо правильної організації праці, особливо праці науковця, який хоче здобути значних результатів у своїй діяльності.
ReplyDeleteНе є новими надані в статті принципи шляхів організації, але мало хто ними користується, на превеликий жаль. Проте, людина – істота розумна, вона все життя саморозвивається, самовиховується, пране до досконалості. Ця стаття стала стимулом особисто для мене, та сподіваюсь для кожного, хто прочитав, для того, щоб по-перше, навести порядок в речах, які оточують та в голові, адже робоче місце – це відображення внутрішнього світу, і по-друге, розпланувати майбутні дії. А також, звісно, стати більш наполегливим та завзятим, розвивати в собі ініціативність, спостережливість, допитливість та інше.
Особисто для мене, щоб налаштуватись на робочий лад, важливі сприятлива обстановка, правильний розподіл часу, а саме чергування роботи й відпочинку, планування всієї діяльності, тобто не намагатися зробити все за раз, якщо це дійсно не можливо, і прогнозування результатів роботи.
This comment has been removed by the author.
DeleteУсевич Діана, 26 група
DeleteОгранізація наукової роботи - один із кроків до успіху. Це найперше, з чого починає науковець. Це те, на якому базується уся подальша робота і успішне виконання поставленої задачі. Перш за все потрібно добре налаштувати і бути готовим важко попрацювати, адже все повинно бути продуманим до дрібниць. Потрібно перш за все мати добру організацію, тож надалі робота буде плодотворною , легшою. Потрібно вміти чітко організовувати роботу, а саме : робоче місце, яке розполягає на робочий лад, час, поставити завдання, ціль, розробити певний план роботи, опрацювати якомога більше джерел
ReplyDeleteОрганізація - це важливо.
Сусарєва Анастасія, 26 група (212)
Прочитавши дану статтю, я зрозуміла, що організація творчої діяьності є важливим та невід'ємним аспеком у написанні наукової роботи.Більш того, це напряму впливає і на кінцевий результат.Тож на початку дослідження важливим є правильно розподілити свій час і сили,організувати робоче місце із забезпеченням оптимальних умов для високого результату, додержання дисципліни праці, тощо.Крім того,важливо не відволікатись в процесі роботи та сконцентруватись на предметі дослідження аби мати якісний результат.
ReplyDeleteТакож я вважаю гарною ідеєю вести робочий щоденник, в якому можна заздалегіть планувати свою роботу.Це допоможе економити час, а також дотримуватись чіткої послідовності в написанні.Крім того, я дізналась про найсприятливіший час для виконання творчих завдань і вважаю це дійсно важливим в написанні наукової роботи.
Тож, як висновок, хочу сказати, що я дізналась дійсно багато нового та цікавого і я впевнена, що дотримуючись даних порад кожен зможе вивести свою роботу на вищий та якісніший рівень.
Александрія Анна (23 група)
Погоджуюся з тим, що "Ефективність наукової творчості, оптимальне використання потенційних можливостей науковця залежать від раціональної організації праці. Чим вищий рівень організації праці науковця, тим більших результатів він може досягти за короткий термін." Адже якщо ми правильно не організуємо своє робоче місце, не розподілимо час і не складемо план нашої роботи, ми не зможемо досягти успіху на який розраховували на самому початку. Це стосується не тільки діяльності науковця, але й виконання простіших завдань, наприклад таких як: виконання домашньої роботи, підготовка до семінарського заняття, написання статті для власного блогу, або навіть створення якогось малюнку(просто так для себе) та багато іншого. Важливо пам*ятати, що у хаосі працювати значно важче, аніж коли все сплановано, а речі лежать на своїх місцях. Тож на мою думку, якщо м хочемо досягти успіху ( у будь-чому) ми повинні "прибрати" у своїй голові та організувати свою працю, задля хорошого результату.
ReplyDeleteОднак, як би там не було, ми всі різні. Спостерігаючи за собою можу сказати, що виконувати всі поради, подані у статті, нереально. Адже не кожному всі вони підходять. Та як би там не було прочитавщи статтю, кожен візьме собі щось окреме, щось що потрібне саме йому. ну наприклад, стаття рекомендує робити 15-хвилинні перерви напротязі роботи, я вважаю такий підхід правильним. Однак щодо мене, то коли я починаю займатися творчістю, я взагалі забуваю про час. А про перерви так взагалі. І це не заважає мені створювати "шедеври". Більше того я навіть не втомлююсь, бо займаюсь улюбленою справою. Тому, повторюсь, усі ми різні, і досягаємо успіху по-різному.
Що стосується відео, то з ним я теж погоджуюся, адже недарма говорять: "Все геніальне - просто" (хоча і не завжди). Я навіть не здивована тим фактом, що на свої великі відкриття науковців наштовхнули прості і побутові речі(хоча з впевненістю можу сказати, що самим науковцям вони здавалися чимось неймовірним...на початку дослідження, так точно). У сучасному світі є стільки не пізнаного, і науковці вже не знають, що робити і як знайти відповідь. Можливо їм (та й нам усім) не завадить дивитися на речі простіше, і не шукати чогось неймовірного, а звернути увагу на простоту, яка і є ключом до істини, хоча на перший погляд здається абсурдом.
"Отбросьте всё невозможное, то, что останется, и будет ответом, каким бы невероятным он ни оказался." - "Записки о Шерлоке Холмсе. Знак Четырёх"
Любченко Анастасія, 26 група
Delete
ReplyDeleteШуляренко Владислава 26 група
Я повністю згодна із цією статтєю. На мою думку, тут гарно проілюстровані усі аспекти щодо організації творчої діяльності, робого дня та місця науковця. Особливо цікавим була інформація про запахи. Ніколи б не подумала, що запах лемону, зможе відволікти людину від роботи. Єдине , щоб додала, це помічника, довірену людину, яка б допомагала науковцю у всьому.
Для мене науковець — це не лише знавець щонайменше однієї галузі науки, котрий у своїх дослідженнях застосовує тільки наукові методи, бо за таким визначенням, науковцем може бути кожен.
Я вважаю, що це людина за покликанням, а не за професією. Адже генерувати нові ідеї, по справжньому нові , завдання не із легких.
Прочитавши дану статтю, я зрозуміла, що організація творчої діяльності - це дійсно важливо. Автор статті дає корисні та розумні рекомендації. Особисто мені, для того, щоб налаштуватись на робочий лад, потрібно тиху обстановку. Важливим також є раціональне чергування роботи та відпочинку.
ReplyDeleteТищик Ольга, 26 група
У статті детально розкривається той факт, що наукова праця є клопіткою роботою. Вона вимагає значну кількість зусиль та навичок. Науковцю слід дотримуватися всіх пунктів щодо організації робити, аби виконати свою роботу на високому рівні.
ReplyDeleteДійсно, науковець повинен бути обізнаним у справі, що він робить. Важливими є : розпорядок дня, розподіл часу, усунення факторів, що відволікають, а також настрій. Оригінальність підходу до роботи, творчість та вміння висловлювати власну точку зору є не менш важливими компонентами. На мою думку, краще спочатку виконати всі другорядні справи, щоб потім вони не відволікали від роботи. Також, під час роботи, не потрібно забувати про відпочинок. Відео, мабуть, сподобалося кожному, адже цікаво, як побутові дрібниці можуть зрештою перерости у наукові відкриття.
Бондар Христина 36 група.
Надзвичайно корисна стаття, особливо для студентів, які вперше займаються науковою діяльністю. Я погоджуюся з всіма шляхами організації наукової діяльності перерахованими у статті. Організованість є важливим компонентом успіху, адже лише правильно розпоряджуючись своїм часом людина може тримати свої справи в порядку, витрачаючи для досягнення своєї мети мінімум сил і часу. Науковець повинен мати знання, що відповідають вимогам обраної діяльності; повинен бути допитливим, зацікавленим у справі, відповідальним,надійним і комунікабельним. Присяжна Люба, 23 група
ReplyDeleteДуже корисна стаття. Так як в нашому житті є багато справ, окрім наукової діяльності, дуже важливо вміти раціонально використовувати час, правильно організувавши роботу.
ReplyDeleteЗварич Марія, 23 група
Прочитавши статтю, я зрозуміла, що наукова праця це дійсно досить копітка робота, що вимагає багато зусиль та навичок. Для того, щоб зробити свою роботу досконало, науковець повинен дотримуватися певних правил організації своєї роботи, які допоможуть йому.
ReplyDeleteЯ повністю погоджуюсь з автором з усіма шляхами організації наукової діяльності, які наведені в статті. Науковець повинен бути обізнаним в своїй справі. Не менш важливою складовою є правильно підібраний настрій до роботи, зменшити ті фактори, що можуть тебе відволікати , правильно розподілити свій час.
Творчість , твоя унікальність, власна точка зору чи власний підхід до вирішення проблеми є важливим в науковій діяльності. Що зрозуміла зі статті, що важливо вміти правильно відстоювати свою точку зору, потрібно не відступати від власних переконань, якщо ти впевнений, то доведи це всім.
Стаття та відео виявилися цікавими та корисними для мене, оскільки організація наукової діяльності має великий вплив на її правильність та ефективність. Вважаю, що справді без творчого підходу, власної точки зору неможливо внести свій вклад у науку, урізноманітнити її, додати щось нове. А саме це і є основною метою будь-якого науковця. До того ж, плановість і саморганізація допомагають правильно розподілити час, щоб встигнути виконати наукову роботу у визначений термін, зробити науковий процес розміреним, плавним та приємним. Крім цього, важливою є правильна організація робочого місця, тому що у поганих умовах працювати незручно. Особисто мені, для того щоб налаштуватися на робочий лад потрібно бути у бадьорому енергійному настрої та в тихому, зрчному місці.
ReplyDeleteЧайка Вікторія, 26 група.
Стаття як знахідка для студента,який вперше працює над науковою роботою.Все написано як розпорядок для того щоб студент був організованим і не кидав свою роботу на половині шляху,навіть коли щось не вийшло,а йшов надалі вперед досягнувши поставленої мети.
ReplyDeleteОлександра Отрошкіна,23 група.
Цікаве відео та дуже корисна стаття! Справді, неможливо створити щось нове та геніальне без творчого підходу. Творчість відкриває в людині креативність, те що буде цікавити і мотивувати інших. Також важливо правильно керувати своїм часом, організовувати себе та своє робоче місце. Я завжди тримаю при собі ті речі, або фрази відомих людей, які будуть надихати мене на роботу. Найголовніше не потрібно кидати роботу, а вірити в себе та свої сили. Кожна людина дарує частинку себе в цьому світі. Досягнувши мети не потрібно на ній зупинятися. Потрібно далі розвивати її. В кожному з нас живе геній!
ReplyDeleteКрістіна Грач, 25 група
Я погоджуюсь з кожним твердженням, зазначеним у статті.
ReplyDeleteДійсно, щоб досягти успіху у тій чи іншій творчій діяльності, потрібно правильно організовувати свій час, відкидати лінь на задній план, адже клопітка праця - це запорука успіху.
Також велике значення у виборі діяльності відіграє те, чи нам подобається цим займатись. Потрібно розвивати свої задатки та здібності, бути наполегливим, нерідко мужнім, витриманим і терпеливим.
Людина, яка займається науковою діяльнісню, має вміти правильно планувати свою творчість, постійно контролювати виконання основних етапів роботи та її результати. Лише в цьому випадку вона досягне успіху.
Прочитавши статтю, я зрозуміла, що робота науковця є досить важкою. Мені здається, що науковець перед тим, як приступити до роботи повинен виконати ще дуже багато інших справ. Я вважаю, що ця стаття та відео ще стануть мені в нагоді, коли я буду писати свою наукову роботу.
ReplyDeleteОсобисто мені важко налаштуватись на робочий лад. Найбільше часу я витрачаю на те, щоб сконцентруватись. Якщо у мене це вийшло, то далі робота піде легко. Важливу роль має для мене організація робочого місця.
24 група
Як на мене, це є досить цікава стаття і я цілком згодна, На мою думку всі науковці-це Дуже трудолюбиві і терплячі люди, і ми ще маємо повчитися в них як треба відноситися до справи:наполегливо, з надзвичайним терпінням,самоорганізовано, планово, але з креативністю.Адже як казав видатний американський винахідник і творець:". "Genius: one percent inspiration and 99 percent perspiration". Тобто без кропіткої праці і чіткого плану не буде діла, якою б талановитою людина не була. А що б творити подібно бути організованим і мати послідовний план.
ReplyDeleteОсобисто мені потрібно декілька речей щоб організувати себе на робочий лад: по-перше, я маю бути сита, адже коли ти не голодний, то зможеш робити справи, не шкодячи здоров'ю; по-друге, мати гарний настрій і ніяких додаткових справ чи завдань, щоб ніщо менергії не відволікало; і по-третє- спокій навколо мене, тому що лише в гармонії можна створювати щось дійсно вагоме і корисне.
26 група
DeleteУ статті відображена ідея про те, як важливо організовувати свій робичий час. Особливо під час наукової праці.
ReplyDeleteБути науковцем означає не тільки кропітка праця, а й вміння грамотно розподіляти свій час. У наш час це тайменеджмент є досить популярним, тому навчитися цьому навику досить просто.
Також не менш важливим є правильне налаштування на робочий лад. Праця повинна бути цілеспрямована та науковець повинен бути мотивованим.
Щодо мого налаштування на робочий лад, то його в принципі як такого не існує. Я зазвичай працюю вночі коли приходить натхнення. Головною моєю проблемою є те, що я роблю все в останній момент.
Не можу сказати, що це досить погано для мене, адже таким чином я отримую задоволення від того що роблю і від результату, але це не є добре.
Щодо відео, то воно мене досить здивувало і навіть надихнуло. Я навіть подумати не могла, що такі прості речі могли бути науковими відриттями. Це наштовхнуло на думку, що кожен з нас може бути "первовідкривачем" і зробити свій вклад в науку. Потрібно лише трошкі наполегливості та терпіння.
Хрустицька Владислава
23 група
Усі шляхи організації наукової діяльності мають право на існування. Тому, що науковиць він як митець, а кожен митець сприймає світ своєрідно. Тому на мою думку, наукова діяльність повинна бути організована в такому ключі, в якому науковцеві буде найбільш зручно працювати. Звісно наукові дослідження це кропітка праця, тому кожен науковець котрий займається цим повинен бути працелюбним мати як і витримку так і терпіння. Звісно не все й не завжди віиходить з першого разу, але добрий науковець не зважає на всі невдачі і любю ціною прагне досягти поставленної мети.
ReplyDeleteДуже корисною виявилася стаття про шляхи організування наукової діяльності!
ReplyDelete"творчу роботу виконувати перед механічною,складну - перед простою"
Щодо творчої та механічною роботи, мушу визнати, що дане твердження стало для мене справжнім відкриттям!
Тому що раніше не приділяла велику увагу правильності порядку виконання різних видів робіт)
І завжди вважала, що правильніше виконувати спочатку механічну роботу, а потім творчу) Нещодавно я вирішила прислухатися до даної поради і зрозуміла, що в такий спосіб процес протікає набагато легше та швидше!:)
Ще раз дякую за таку гарну статтю! Тепер завжди буду користуватися цією порадою)
"Наука не терпит ошибок и просчетов!"
ReplyDeleteТак воно і є насправді. Істинні люди науки, мільйони разів перевіряю, переробляють та тестують їх роботи та творіння. Процес відшліфування до ідеально-налагодженого механізму може зайняти декілька років, а то й все життя. Тому цей процес є не-менш важливим аніж результат, і тому треба вміти його правильно організувати, щоб цей тернистий шлях став швидшим та привабливішим.
Важко знайти того, кому не буде корисна дана інформація, адже вона стосується не тільки суто наукових справ, але й повсякдення. Щоб стати успішним, треба вчасно та заздалегідь розплановувати свій час та енергію. Якщо ви правильно зробили свій тайм-менеджмент, він буде робити на вас.
По справжньому великі відкриття робляться за велінням вдачі та випадковості, але не варто опускати руки після першої ж невдачі, плідна праця та ваше палке бажання принесуть не менші плоди.
Представлене відео є гарним прикладом для мотивації, воно ніби промовляє, все вкладне - є простим.
Тому більше наснаги у своїх перших кроках, більше систематизації та порядку в процесі та більше прекрасних результатів при закінченні.
Галенза Дар'я, 34 група
у статті було зазначено, що "чим вищий рівень організації праці науковця, тим більше результатів він може досягти за короткий термін". Але я б хотіла зазначити, що кожна особистість забезпечує собі власне робоче місце так, як зручно це їй. Деякі полюбляють безлад (хоча для інших це просто безлад), а інші віддають перевагу ретельній організації свого робочого місця. З поданої статті можна використати деякі поради, а саме щодо концентрації.
ReplyDeleteЩодо відео, то я повністю погоджуюся, що не коли вимовляють слово "наука", то не потрібно думати, що все, що пов'язане з цим поняттям надто складне.
1)Прочитавши цю статю я знайшла відповіді на запитання про те, як правильно планувати час і яким повинен бути науковець.Будь-який творчий процес вимагає зосередженої праці, ми повинні оптимально організувати свої дії, адже прагнемо досягти своєї мети. У статті подані різноманітні методи організації продуктивної діяльності, наголошується на важливості самоорганізації, що є вкрай важливим елементом. Кожен підбирає для себе саме те, що йому підходить.
ReplyDelete2)Запропоноване відео мені дуже сподобалося. Відео досить цікаве і корисне, для того, щоб досягти щось потрібно мати терпіння і сили, адже все починається з малого.
Гриценюк Діана, 25 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteУ повсякденному житті люди часто використовують досягнення великих учених, часом не надаючи цьому абсолютно ніякого значення. Звичайний день пересічної людини включає в себе прийняття душа, умивання, розпивання чаю чи кави, сніданок, обід, вечеря, перегляд телевізора, проведення часу за комп’ютером, проїзд у громадському транспорті чи у власній машині, користування ліфтом, прийняття будь-яких ліків і т. д. Сила звички робить всі ці речі настільки повсякденними, що вони навіть не здаються якось пов’язаними з наукою.
ReplyDeleteАле за всим цим стоїть наукова праця дослідників яка є досить копіткою роботою, що вимагає багато зусиль та навичок.
36 група
Інформація була корисною. Особливо щодо організації часу.
ReplyDeleteПрочитавши статтю та переглянувши відео хочу погодитися,що наукова праця це не менш виснажлива діяльність ніж,наприклад, які-небудь фізичні заняття. Чітко поставити перед собою мету та спланувати свою роботи-це дійсно дуже важливо,адже тільки так можна продуктивно працювати над тією чи іншою проблемою.
ReplyDeleteЩодо великих наукових відкриттів хочу сказати,що насправді інколи щось дійсно важливе лежить десь на поверхні і на це ніхто не звертає уваги,а хтось бере і робить прорив у науці.
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteПісля прочитання статті важко не погодитись,що під час дослідження дуже важливим є організація не тільки свого часу,а й себе.Звичайно,усі запропоновані шляхи організації наукової діяльності дають змогу проводити дослідження з меншими витратами часу та краще опрацьовувати потрібний для дослідження матеріал.
ReplyDeleteЯк на мене,на робочий лад легко налаштуватись,якщо зменшити кількість факторів,які будуть відволікати перед початком того ж дослідження,або, безпосередньо,при самому дослідженні.
Ренов Андрій
25 група
Аліна Івченко
ReplyDelete36 група
На мою думку, організація наукової діяльності - є важливим засобом підвищення якості підготовки й виховання спеціалістів, здатних творчо застосовувати у практичній діяльності досягнення науково-технологічного і культурного прогресу.
Прочитавши статтю, погоджуюсь з положеннями, що енергійність, самоорганізованість, самокритичність, творчий підхід та зацікавленість є справді ключовими елементами в будь-якій організації праці. Вони справді працюють та забезпечують максимальний результат роботи. Коли ми починаємо працювати над науковою роботою, спочатку все здається дуже важким, але головне розпочати та взяти себе в руки. Не варто думати, що всі наукові дослідження є дуже складними та їх нереально реалізувати в життя, потрібно лише бажання.
ReplyDeleteУ статті є ряд порад, які справді можуть допомогти підвищити якість роботи та прискорити її.
Я погоджуюсь з твердженнями у статті. Для того, щоб досягти успіху у тій чи іншій творчій діяльності, потрібно правильно організовувати свій час, відкидати лінь, адже сумлінна праця і є запорукою успіху.
ReplyDeleteВячеслав Дубовик 36 група
Даніловська Анастасія 22 група
ReplyDeleteНа мою думку, в статті дуже доцільно й вірно підібрані шляхи організації наукової діяльності. Я вважаю, що правильна організація наукової діяльності є однією зі складових успіху в цій діяльності. Не можна посперечатися, що продуктивності сприяє плановість, обмірковування, оптимально підібраний творчий колектив та самоорганізація.
Особисто я, коли організовую себе до продуктивної праці, намагаюся створити комфортні умови, котрі будуть налаштовувати на добрий результат. Також, я працюю з невеликими перервами на 15-20 хвилин, щоб перепочити та перейти до нового виду праці з чистими думками.
Відео мені дуже сподобалося, оскільки відкрило мені імена деяких науковців та їхні найвизначніші наукові досягнення, котрі вони здійснили протягом свого життя. Однак вони особливі тим, що ідея до їх дослідження зародилася у них через звичні побутові справи. З цього можна зробити висновок, що варто бути уважнішим до себе та своїх ідей, занотовувати їх і тоді вони можуть стати навіть відкриттям для усього людства.
Пилипенко Анна, 22 група
ReplyDeleteПрочитавши статтю, я дізналася про різні шляхи організації наукової діяльності. Я повністю погоджуюся з ними і переконана в тому, що ефективність наукової творчості залежить від раціональної організації праці. Правильно організувати себе і свій час - найскладніша робота, бо час - найдорожчий ресурс.
На мою думку, науковець – це людина працьовита, цілеспрямована, відповідальна, спостережлива, допитлива та ініціативна. Справжній науковець весь час повинен навчатись та працювати над собою, він повинен відчувати потребу в новому, виховувати в собі відповідальність, старанність, терплячість, цілеспрямованість. Бути науковцем означає буди всебічно розвиненою людиною. Кожен науковець повинен бути критичним та самокритичним, він повинен вчитися самостійно знаходити помилки у своїй роботі та вміти їх виправляти.
Щодо налаштування, особисто я користуюсь згаданими у статті підказками щодо спокійної атмосфери у зоні діяльності, шумоізоляції, порядку на робочому столі. В тиші людина краще концетрується.
Також, переклянувши дане відео, можу сказати, що все геніальне - просто. Іноді навіть самі найпростіші на перший погляд ідеї можуть стати визначним науковим відкриттям. Кожен із нас потенційний винахідник. Тому, я вважаю, що кожну свою ідею навіть потрібно записувати, щоб через декілька років свіжим досвідченішим поглядом оцінити свою думку і можливо, використавши чи вдосконаливши її, відкрити щось нове.
This comment has been removed by the author.
ReplyDelete"Організація творчої діяльності" - дуже змістовна стаття для тих, кому нелегко вдається раціонально розподілити свій час для праці, а також організувати робочий процес. Кожна людина повинна знайти свій оптимальний шлях орзанізації праці. Так, дійсно, існує багато чинників, які заважають нам налаштуватись на плідну працю. Саме ця стаття доводить нам, що правильна організація робочого процесу - великий крок до успіху в науковій роботі. Якщо правильно розподілити свій час та спланувати свою роботу до дрібниць, буде набагато простіше поринутись у робочий процес. Я погоджуюсь з тим, що кожна людина повинна підходити до роботи творчо. Творче мислення розвиває в нас бажання знаходити нові факти, пояснювати ті чи інші явища, предмети, які пов'язані з нашою роботою.
ReplyDeleteМені дуже імпонує давнє китайське прислів'я, яке стверджує:"Ти можеш стати розумним трьома шляхами: шляхом власного досвіду - це найважчий шлях; шляхом наслідування -найлегший шлях; шляхом мислення - це найблагородніший." Щоб досягти успіху в сфері наукової роботи, потрібно бути наполегливим,ініціативним, креативним,вміти концентрувати свою увагу,бути витривалим, зацікавленим у своїй справі.
Правильно організоване місце підвищує працездатність людини. Саме тому потрібно сформувати свій "куток" так, щоб нічого не відволікало вас від продуктивної праці.
Руда Ольга, 21 група
Прочитавши цю статтю (про шляхи організації наукової діяльност)і я зрозуміла,як правильно організовувати робоче місцеі як зробити процес навчання ефективним. Також,я зрозуміла яким важким і багатоплановим є процес написання курсової або дипломної роботи. Я подивилась відео і я ще раз упевнилася в тому ,що діяльність науковців потребує наполегливої праці і старання.Всі люди живут в однакових умовах,але лише сильні і впевнені в собі особистості досягають успіху.Хотілось би доповнити,що справжній науковець повинен не тільки досконало знати галузь в якій він працює ,а ще й кожну вільну хвилину приділяти роздумам про свою статтю і написанню.Я вважаю,що науковець також повинен бути стриманим,працелюбним і бездоганно знати свою справу, мати критичне мислення ,не боятися спитати поради чи помилитися .
ReplyDeleteБоброва Анна 24 група
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteЗайматися науковою діяльністю було і буде завжди важко, бо це досить клопітка робота. Лише один відбір матеріалу і пошук інформації займає досить багато часу, і встигає виснажити ще на початку роботи. Я не може не погодитися з цим, як і з тим, що науковець повинен мати інтерес до своєї робити, повинен бути обізнаним і розуміти, чим він займається, для чого він цим займається і що отримає в кінцевому результаті. Запропонована стаття є досить цікавою і доцільною саме в час, коли ти перебуваєш в навчальному процесі і намагаєшся встигнути осягнути весь матеріал, виконати все, що вимагається, і до цього ж знайти час на відпочинок. Іноді здається, що двадцять чотири години – це досить замало для людини, яка займається науковою діяльністю, незважаючи на те, чи навчається вона, чи проводить певне дослідження, працюючи з великою кількістю інформації, щоб дати життя своїй наукової роботі і гідно представити її. Але якщо ти вмієш розподілити свій час так, щоб і працювати, і відпочивати, то, звичайно, це великий плюс для роботи. Щодо мене, то я починаю з того, що спочатку розставляю пріоритети, виконуючи першим те, що є дуже важливим і не може чекати, а далі вже дивлячись на свій настрій. А налаштуватися на роботу для мене досить просто: мені достатньо, щоб це була перша половина дня, якщо це можливо, щоб я була емоційно спокійною(не схвильованою чимось) і щоб ніхто не заважав(хіба що не запропонують допомогу). Але навіть, якщо в кімнаті буде шумно, хтось не буду давати мені спокою і емоційно я буду чимось схвильована, я все одно виконаю те, що запланувала, бо я знаю, що потім прийде час, коли потрібно буде показати роботу. А робити щось поспіхом і недосипати ночей – це не для мене. Краще виконати, а потім спокійно відпочивати.
ReplyDeleteДякую за чудове відео та можливість зрозуміти, що відкрити щось нове – це не так важко, що кожен із нас може створити щось нове, варто лише відкрити серце і розум науці.
Баринь Вікторія, 26 група
Будь-яка наукова діяльність - це завжди клопітка робота, яка вимагає чіткої організованості від дослідника. І для того, щоб ця діяльність була ефективною, потрібно правильно організовувати свою роботу.
ReplyDeleteВ даній статі висвітлені шляхи організації творчої діяльності і, на мою думку, вони всі є дуже важливими. Адже є багато чинників, які на заважають. І хоча на перший погляд, деякі з них здаються неважливими, вони можуть відігравати дуже важливу роль. Більше того, дуже важливою є перерва під час роботи, адже твій мозок починає з часом втомлюватися і йому потрібен відпочинок хоч на 10 хвилин.
Особисно я спочатку роблю всі справи, які могли б вподальшому відволікати мене. І лише потім я починаю творчу діяльність. Також, в мене на столі знаходяться лише ті предмети, які мені необхідні під час роботи. Я виключаю телевізор та музику, адже вона мене відволікає.
Переглянувши відео, я ще раз підтвердила свою думку, що всі великі відкриття виникали з якоїсь простої ідеї. І можливо навіть на думку науковця вона здавалась безглуздою на перший погляд.
Александрук Маргарита, 36 група
Дання стаття є дуже корисною і я погоджуюсь з її змістом. Адже насправді,всі ці аспекти,які вказані у статті, є дуже важливими при виконанні навіть не дуже великих робіт за обсягом. Найголовніше,якщо розумно розподілити свої сили та час, то можна усе встигати в цьому житті))Особисто мені іноді важко правильно розподілити час,який у мене є на виконання роботи і частіше все робиться в останній момент,що дійсно не є правильним та шкодить мені ж самій.
ReplyDeleteЩо до того,як я налаштовуюсь на робочий лад. Впринципі,мені не потрібні якісь особливі умови, наприклад абсолютна тиша чи відсутність другорядних задач. Насамперед, я повинна чітко мати межі,тобто знати,коли кінцевий строк і скільки в мене є часу на виконання роботи. Ну і звичайно музика,саме вона найчастіше налаштовує мене на гарне,швидке та глибоке,продумане виконання заданої мені задачі.
26 група
DeleteННІ іноземної філолоії,Давидова Діана,26 група
ReplyDeleteПроитавши статтю я відкрила для себе багато нового та цікавого.У статті подано багато способів організації наукової діяльності, які можна використовувати з урахуванням індивідуальних особливостей, адже кожна людина різна. на мою думку, головною якістю науковця є захоплення предметом дослідження, бо, якщо справа якою людина займається не викликає ентузіазму, не варто витрачати на неї час і сили. Особисто мене налаштовує на роботу розуміння того, наскільки покращаться мої знання та навички,після виконання певних завдань.Але найбільше мене налаштовують на працю мої цілі та мрії.Якщо хочеш досягти успіху, ти повинен вірити в себе тоді, коли у тебе уже не вірить ніхто!
Переглянувши відео і прочитавши статтю , я зрозуміла , що науковцем може бути будь-хто . Але стати науковцем - це не так легко . Робота науковця є досить важкою, адже потрібно багато часу , щоб досягнути своєї поставленої мети . Як зазначено в статті , що кожний дослідник повинен знати специфіку наукової творчості та конкретної галузі, і насправді це так. Науковці повинні багато трудитися , щоб досягнути результату.Із статті, я також зрозуміла, що наукова праця вимагає багато зусиль та навичок.Щоб виконати роботу досконало , потрібно дотримуватися певних правил. Для мене організувати себе на робочий лад досить нелегко . Потрібно бути спокійним , не думати про щось інше , мати гарний настій та насолоджуватися роботою .
ReplyDelete26 група
DeleteННІ іноземної філології, Войтович Діана, 22 група
ReplyDeleteПрочитавши статтю, я зрозуміла, що кожний дослідник повинен знати специфіку наукової творчості в цілому і конкретної галузі зокрема. У творчому процесі важливою є копітка й добре організована праця. У цьому зв’язку доцільно згадати давнє китайське прислів’я, яке стверджує: “Ти можеш стати розумним трьома шляхами: шляхом власного досвіду – це найгіркіший шлях; шляхом наслідування – найлегший шлях; шляхом мислення – це найблагородніший”.
Що до науковця, повинен бути здібним до творчого вирішення будь-яких завдань, вирішення творчих завдань, застосовуючи при цьому повністю або частково невідомі на даний час методи, заперечення застарілих знань і використовувати з них ті, що залишаються бути цінними. Взагалі, науковець повинен хотіти змінити наш світ на краще!
Переглянувши відео, можна зрозуміти, що ключове слово - просто. Люди повинні навчитися бачити життя простіше. Нас розум може зробити так, що б ми вважали що життя дуже важке, але насправді це не так. Бачення життя простішим способом є ключем до душевного спокою.
ННІ іноземної філології,Власюк Ірина,24 група
ReplyDeleteПрочитавши статтю, я зрозуміла, наукова праця вимагає багато зусиль, навичок та часу.Науковець повинен дотримуватися певних правил організації своєї роботи.Науковець повинен бути обізнаним в своїй справі.
Я дізналася багато цікавих речей про організацію праці.
Також я погоджуюся з твердженням, що не можна робити дві справи одночасно.
З цієї статті я зрозуміла, що науковцем може стати будь-хто, але не кожен зможе стати насправді хорошим науковцем. Крім великого бажання та схильності до науки потрібно мати витримку, терпіння. Науковець повинен розуміти, що ця робота потребує багато часу та тяжкої роботи. Що стосовно мне, то організація не одна з моїх сильних сторін. Мені досить таки складно розпланувати щось, а головне дотримуватись цього плану. Іванчук Наташа 24 група.
ReplyDeleteДана стаття здалась мені дуже захопливою, можливо завдяки їй дехто задумається щодо своєї самоорганізації чи про планування свого робочого дня і т.д.
ReplyDeleteГоловне для студента — це щоденні заняття, навчальний процес. Але поміж цього має бути час і для самостійної роботи, для підготування до занять, для наукової праці. Дотримання чіткого графіка щоденної роботи, раціональне використання часу, відведеного для того чи іншого заняття, — це шлях до успіху.
На мою думку, науковець чи дослідник повинен бути скромною і самокритичною людиною. Іноді віданність справі призводить деяких працівників науки до неправильного сприйняття своїх власних успіхів і помилок. Для студента ж, який тільки розпочинає свою діяльність в науці, корисно обговорювати результати зробленної роботи на засіданні наукового гуртка кафедри.
Щодо мене, я не звикла планувати свою роботу на тей чи інший день, зараз я розумію, що це заощаджувало б мій час та сили.
Березкіна Юлія, 26 група, ННІ іноземної філології
Прочитавши статтю хочу висловити певні думки щодо організації творчої діяльності. На мою думку, найважливішим моментом є те, щоб тема, над якою працює науковець, була цікавою та дослідник із задоволенням займався нею. Робота повинна приносити задоволення і відчуття, що час був витрачений з користю. Щодо саме організації роботи, то вся робота повинна бути чітко спланованою, з виділеними строками на виконання окремих частин роботи. Потрібно правильно розподілити свій час. Це стосується як довгих відрізків часу (наприклад, семестр), так і конкретної доби. Потрібно розуміти, що ви не будете займатися своєю науковою роботою щодня, потрібно виділити певні дні тижня для такої роботи. Спочатку варто зробити важчі частини роботи, а вже потім займатися простішою, механічною роботою, наприклад саме оформленням роботи.
ReplyDeleteТакож, надзвичайно важливим є організація свого робочого місця. Воно повинно бути зручним, все необхідне для роботи має бути під рукою.
Щодо особистих рис характеру дослідника, то перш за все він має бути допитливим, спостережливим, пунктуальним та відповідальним. Ці риси допоможуть в підготовці до наукової роботи та в організації роботи.
Тож найголовнішим для досягнення хороших результатів в науковому дослідження є правильна організація праці та отримання задоволення від роботи.
Віталій Михайленко, 26 група
Прочитавши дану статтю, я погоджуюсь з тим, що організація творчої діяльності, є дуже кропітким, злагодженним, цілеспрямованим та відповідльним процесом. Ефективність наукової творчості напряму залежить від науковця, від його потенційних можливостей. Отже, неодмінними компонентами ефективної та результативної праці науковця є: творчий підхід, креативність, плановість та динамічність. Всі процеси роботи мають буи узгодженними та систематизованими.
ReplyDeleteПодолянчук Катерина, 24 група.
Анна Коваленко, 24 група.
ReplyDeleteНауковець - це, перш за все, креативна, організована, талановита, амбіційна людина, котра прагне нових відкриттів, яка хоче сама щось створити чи дослідити. Щодо характеристик науковця, то можна відмітити, що цією людиною може бути кожен, хто бажає створити щось своє, хто зацікавлений в науковій роботі (в науковому дослідженні). Як я налаштовуюсь на робочий лад? Це дійсно цікаве запитання, в майбутньому я візьму до уваги рекомендації стосовно організації робочого дня і планування часу опрацювання наукового матеріалу та наукової роботи, а зараз хочу поділитись своїм організаційним моментом. Головне для мене підібрати правильний час, а також відвести час на перерви. Також не забувати про комфорт, стілець має бути впору, не високий і не низький. Коли я почуваю себе на всі 100, я готова до виконання будь-якої роботи, у мене є настрій до осилення будь-яких навантажень.
Ознайомившись з даною статею я можу цілком погодитися зі всіма шляхами організації наукової діяльності, які були згадані у статті. Науковець - це людина з покликанням, яка дає нам не тільки сили, а і нові ідеї. Для кожного хто бажаю досягти успіху в роботі потрібно чітко виконувати певні пункти. Оскільки це дасть можливість краще поринути в роботу, та досягти певного результату. Я ще раз переконалась в тому, що наукова праця - це досить важка робота , яка потребує багато зусиль та немало часу. Провідну роль в запоруці успіху відіграють такі якості як : любов до своєї праці, трудомісткість, творчий підхід, терпіння, допитливість, організованість , а також гарний настрій.
ReplyDeleteСамко Кристіна ,26 група.
This comment has been removed by the author.
ReplyDeleteЯ повністю погоджуюся із запропонованими шляхами організації наукової діяльності. Вони є надзвичайно корисними та важливими. На мою думку науковець повинен володіти такими рисами як: наполегливість, креативність, працьовитість, відповідальність, здатність до самоорганізації. Науковець – це не професія, це покликання, яке дає не тільки сили, а й нові ідеї.
ReplyDeleteЛозовська Анастасія, 24 група.